A A A A A

Таємниці: [Інопланетяни]


Колосян 1:16
бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене.

Повторення Закону 4:19
та щоб, коли зведеш очі до неба й, побачивши сонце, місяць та зорі, всю оздобу небес, не скортіло тебе припасти лицем до землі перед ними й служити їм, що їх Господь, Бог твій, дав (на послугу) для всіх народів під цілим небом.

Повторення Закону 17:3
і стане служити іншим богам та падати ниць перед ними, чи перед сонцем, чи перед місяцем, чи перед усією окрасою небес, чого я не заповідав,

Єфесян 2:19
Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі,

Єфесян 6:12
Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах.

Вихід 12:49
Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.

Вихід 22:21
Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.

Вихід 23:9
Чужинця не гнобитимеш; ви самі знаєте, як на душі в чужинця; бо ви були чужинцями в Єгипетській землі.

Єзекіїль 1:4-7
[4] Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,[5] і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.[6] У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.[7] Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.

Буття 1:26
Тож сказав Бог: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі."

Буття 2:1
Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами.

Євреїв 11:13
У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».

Євреїв 13:2
Гостинности не забувайте, бо нею деякі, не відаючи, ангелів були вгостили.

Ісая 13:5
Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба - Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю.

Ісая 45:12
Я створив землю і витворив на ній чоловіка. Я власними руками розпростер небо, я повеліваю всьому його війську.

Ісая 60:8
Хто вони, ті, що летять, мов хмара, мов голуби у свій голубник?

Левит 24:22
Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо - Господь, Бог ваш.»

Неемія 9:6
«Ти, Господи, єдиний! Ти сотворив небо, небеса небес і все їхнє впорядження; землю й усе, що є на ній; моря й усе, що є в них. Ти живиш усе, й небесна рать перед тобою припадає.

Псалми 97:6
Небо звіщає його справедливість, і всі народи бачать його славу.

1 Петра 2:11
Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.

Діяння Апостолів 19:35
Нарешті писар міста втихомирив натовп і промовив: «Мужі ефеські! Чи є на світі чоловік, який не знав би, що місто Ефес - охоронець великої Артеміди та її образу, який упав з неба?

Одкровення 12:12
Від того веселіться, небеса, і ви, що на них живете. Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має.»

Одкровення 13:1
І побачив я звіра, що виходив з моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діядем, і на головах його імена блюзнірські.

Амос 9:2-3
[2] Хоч би в Шеол зарились, то й звідти їх моя рука добуде. Хоч би знялись на небо, я їх і звідти поскидаю.[3] Хоч би сховались на вершині Кармелю, я їх шукатиму і візьму звідти. Хоч би запроторились від мого ока на дні моря, я і там звелю змієві, і він їх кусатиме.

Левит 19:33-34
[33] Коли якийсь приходень перебуває в вашім краю з вами, не гнобіть його.[34] Приходень, що перебуває між вами, буде для вас як земляк посеред вас; любитимеш його, як себе самого, приходнями бо ви були в землі Єгипетській. Я - Господь, Бог ваш.

Одкровення 9:7-11
[7] А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну; на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;[8] мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;[9] мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.[10] Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала; а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.[11] І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи «Аввадон», а по-грецьки «Аполліон».

Буття 6:1-22
[1] І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки,[2] побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав.[3] І сказав Господь: "Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років."[4] Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини.[5] Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі,[6] і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко;[7] і сказав: "Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх."[8] Та Ной здобув ласку в очах Господніх.[9] Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом.[10] Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.[11] Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства.[12] Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі.[13] І сказав Бог до Ноя: "Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею.[14] Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.[15] Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п'ятдесят завшир і тридцять заввиш.[16] Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній.[17] Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине.[18] Але з тобою я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою.[19] З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця,[20] З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими.[21] Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти.[22] І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.

Єзекіїль 1:1-28
[1] У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.[2] На п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,[3] надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.[4] Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,[5] і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.[6] У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.[7] Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.[8] Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох.[9] А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.[10] Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.[11] Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,[12] і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.[13] А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.[14] І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.[15] Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.[16] Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.[17] Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.[18] Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.[19] І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.[20] Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.[21] Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.[22] Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.[23] А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.[24] Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.[25] І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.[26] Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.[27] І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.[28] Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.

Ukrainian Bible HOM 1963
Public Domain: 1963