A A A A A

Церква: [Хибні вчителі]


Єзекіїль 13:9
Моя рука буде проти пророків, що пусте бачать і що неправду прорікають. У раді мого народу їх не буде, у книгу дому Ізраїля їх не впишуть і в землю Ізраїля вони не ввійдуть, і ви взнаєте, що я - Господь Бог.

Єремія 23:16
Так говорить Господь сил: «Не слухайте слів тих пророків, що вам пророкують: вони нісенітниці вам верзуть. Оповідають марення серця свого, а не з уст Господніх.

Луки 6:26
Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.

Матвія 24:24
бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних.

Матвія 16:11-12
[11] Тож як же не розумієте, що я не про хліб вам говорив, коли казав: Бережіться закваски фарисейської і садукейської?”[12] Тоді ті зрозуміли, що він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.

2 Тимофію 4:3-4
[3] Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух,[4] і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок

2 Тимофію 4:3-4
[3] Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух,[4] і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок

Діяння Апостолів 20:28-30
[28] Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров'ю власною.[29] Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.[30] Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів.

2 Петра 3:14-18
[14] Тому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі.[15] Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння, як і любий наш брат Павло, за даною йому мудрістю, писав вам,[16] що, зрештою, в усіх листах він робить, коли про це говорить. В них є дещо трудне до зрозуміння, що люди без освіти й не зміцнені у вірі перекручують, як і інші писання, на свою власну погибель.[17] Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности;[18] але ростіть у благодаті та спізнанні Господа нашого і Спаса Ісуса Христа: йому слава і тепер, і по день вічний! Амінь.

1 Івана 4:1-6
[1] Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ.[2] З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога.[3] А кожен дух, що не визнає Ісуса, - той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі.[4] Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі.[5] Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає.[6] Ми - від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани.

Матвія 7:15-20
[15] Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі.[16] Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?[17] Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані.[18] Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих.[19] Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають.[20] За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх.

2 Петра 1:12-21
[12] Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.[13] Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,[14] знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.[15] Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.[16] Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.[17] Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»[18] І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.[19] І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.[20] А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.[21] Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.

Тита 1:6-16
[6] коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність.[7] Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи,[8] а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий,[9] який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати.[10] Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних.[11] їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба.[12] Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.[13] Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі,[14] щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди.[15] Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;[16] Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.

2 Петра 2:1-22
[1] Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.[2] Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.[3] У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.[4] Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;[5] і коли він не пощадив старовинний світ, -а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, - і навів потоп на світ безбожних;[6] і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;[7] коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,[8] - бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, -[9] то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;[10] особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,[11] тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом - зневажливого осуду.[12] Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені[13] і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, - брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.[14] Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, - діти прокляття![15] Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,[16] тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.[17] Вони - джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.[18] Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.[19] Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.[20] Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.[21] Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.[22] З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»

Матвія 23:1-29
[1] Тоді Ісус промовив до народу й до своїх учнів:[2] “На катедрі Мойсея розсілись книжники та фарисеї.[3] Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять.[4] В'яжуть тяжкі, не під силу тягарі й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть.[5] Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці.[6] Люблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогах[7] та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: Учителю![8] Ви ж не давайте себе звати: Учителю, – один бо ваш Учитель, ви ж усі брати.[9] Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець – той, що на небі.[10] Ані наставниками не звіться, один бо ваш Наставник –Христос.[11] Найбільший з вас буде вам слугою.[12] Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений.[13] Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти.[14] 15. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, то робите його гідним пекла, подвійно від вас гіршим.[15] Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий.[16] Нерозумні і сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує те золото?[17] І хто клянеться жертовником, то це нічого; хто ж клянеться тим даром, що на ньому, той винуватий.[18] Сліпі! Що більше? Дар чи жертовник, який освячує той дар?[19] Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому.[20] І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому.[21] І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.[22] Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.[23] Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда.[24] Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости.[25] Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті.[26] Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти.[27] Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня.[28] Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та оздоблюєте нагробники праведних,[29] і виговорюєте: Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої.

Ukrainian Bible HOM 1963
Public Domain: 1963