A A A A A

Таємниці: [Дракони]


Єзекіїль 29:3
Промов і скажи: Так говорить Господь Бог: Ось, я на тебе, Фараоне, царю Египецький, ти, величезний крокодиле, що лежиш посеред твоєї ріки та й мовляєш: Моя ріка, я сотворив її собі!

Єзекіїль 32:2
Сину чоловічий! заголоси над Фараоном, царем Египецьким, і промов до його: Ти, наче левчук між народами, й мов кит у морі, кидаєшся в ріцї твоїй, каламутиш води ногами, й бовтаєш потоки їх.

Ісая 27:1
В той час покарає Господь мечем своїм тяжким, великим, потужним левиятана, що просто мчить, як і левиятана, що вється, і убє потвору морську.

Ісая 51:9
Встань же, встань та в потугу вдягнись, ти, правице Господня! Встань, як в давна давнезні, як перед віками! Хиба ж бо не ти побила Раава, вбила крокодиля?

Йов 7:12
Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?

Йов 41:18-21
[18] Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.[19] Залїзо йому - солома, мідь - трюхле дерево.[20] Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі - се йому полова.[21] Друк - у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.

Псалми 18:8
Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

Псалми 44:19
Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.

Псалми 74:13
Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.

Одкровення 1:7
Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

Одкровення 11:7
А коли скінчять сьвідкуваннє своє, то зьвір, вийшовши з безоднї, заведе з ними війну, і побідить їх, і повбиває їх.

Повторення Закону 32:33
Вино їх се їдь гадюча і погибельна отрута змієва.

Одкровення 13:8
І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.

Одкровення 16:13
І бачив я із рота змія, і з рота зьвіра, і з рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.

Вихід 7:10-12
[10] І прийшли Мойсей та Арон перед Фараона, і вчинили так, як заповідав Господь. І кинув Арон жезло перед Фараоном і перед його дворянами, і стало воно гадюкою.[11] Скликав же тодї й Фараон мудрецї Египецькі та чарівники; і вдїяли те ж саме чарівники своїми чарами.[12] І кинув кожен ізміж їх своє жезло, і стали жезла гадюками; та пожерло жезло Аронове їх жезла.

Йов 40:15-20
[15] Гори дають йому поживу, там граються всї зьвірята польові;[16] Він під гілястими деревами лягає, в сховищах рогізних і в болотах;[17] Листаті дерева окривають його своєю тїнню, ивина надводня обіймає його;[18] Ось він пє з ріки й не страхаєсь; байдуже йому, нехай би й Йордань полилась у рот йому.[19] Чи ж візьме хто його в очах його (приступом), й чи проколе йому носа шилом.[20] Чи можеш ти вудкою витягнути (з води) левіятана* а верівкою вхопити за язик його?

Одкровення 12:1-17
[1] І явилась велика ознака на небі, - жінка з'одягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.[2] І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.[3] І явилась друга ознака на небі; і ось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сїм і десять рогів, а на головах його сїм корон.[4] А хвіст його тягнув третю часть зір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.[5] І породила сина, хлопятко, що має пасти всї народи жезлом залїзним; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.[6] А жінка втїкла у пустиню, де має місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисячу двістї шістьдесять.[7] І постала війна на небі. Михаіл і ангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його,[8] і не здолїли; анї місця вже не знайдено по них на небі.[9] І скинутий змій великий, вуж вікодавнїй, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.[10] І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч.[11] І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.[12] Тим то веселїте ся, небеса, і що домуєте в них. Горе живучим на землї і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнїв; знає бо, що короткий йому час.[13] І коли увидїв змій, що скинуто його на землю, погнав за жінкою, що породила хлопятко.[14] І дано жінцї дві крилї великого орла, щоб летїла в пустиню на своє місце, де б живилась пору, і пори, і половину пори, (далеко) від зазору вужа.[15] І пустив змій за жінкою з рота свою воду, наче ріку, щоб її в ріцї втопити.[16] А земля помогла жінцї; і отворила земля уста свої, і випила ріку, котру пустив змій з рота свого.[17] І розлютив ся змій на жінку, і пійшов провадити війну з иншими насїння її, що хоронять заповідї Божі, і мають сьвідченнє Ісуса Христа.

Одкровення 13:1-18
[1] І став я на піску морському, і бачив зьвіра, що виходив з моря, в котрого сїм голов і десять рогів; а на рогах його десять корон, а на головах його імена богохульні.[2] А зьвір, котрого я бачив, був подібний до рися, а ноги його як у ведмедя, а рот його як рот у лева. І дав йому змій силу свою, і престол свій, і велику власть.[3] І бачив я одну з голов його, наче на смерть вбиту, і смертня рана її вилїчена, і дивувала ся цїла земля, (ідучи) в слїд за зьвіром.[4] І поклонились змієві, що дав власть зьвірові; і поклонились зьвірові, говорячи: хто подібний зьвірові? хто може воювати з ним?[5] І дано йому уста, говорити велике й хулу; й дана йому власть провадити війну сорок і два місяцї.[6] І відчинив він уста свої на хулу проти Бога, щоб хулити імя Його, і оселю Його, і тих, що домують в небі.[7] І дано йому провадити війну з сьвятими, і побідити їх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком, і народом.[8] І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.[9] Коли хто має ухо, нехай слухає.[10] Коли хто веде в полон, то пійде (сам) в полон; коли хто мечем вбиває, то мусить сам бути вбитий мечем. Осьде терпиливість і віра сьвятих.[11] І бачив я иншого зьвіра, що виходив із землї, а мав він два роги, подобні як у ягняти, а говорив як змій.[12] І всією властю первого зьвіра орудує він перед ним; і наставляє землю і домуючих на нїй, щоб покланялись первому зьвірові, в котрого сцїлена смертна рана його.[13] І робить великі ознаки, так що вогонь зводить з неба на землю перед людьми.[14] І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.[15] І дано йому вложити духа образові зьвіра, нехай би також говорив образ зьвіра, і робив, щоб, хто не поклонить ся перед образом зьвіра, був убитий.[16] І зробить він, щоб усїм малим, і великим, і багатим, і вбогим, і вольним, і невольним дано пятно на правій руцї їх, або на чолї їх.[17] І щоб нїхто не міг куповати або продавати, як тільки, хто має пятно або імя зьвіра, або число імени його.[18] Ось де премудрость. Хто має розум, нехай вилїчить число зьвіра; се бо число чоловіче; і число його шістьсот шістьдесять і шість.

Одкровення 20:1-15
[1] І бачив я ангела, що сходив з неба, і мав ключ від безоднї, і ланцюг великий в руцї своїй.[2] І схопив змія, вужа вікодавнього, що то диявол і сатана, і звязав його на тисячу років;[3] і вкинув його у безодню, і зачинив його і запечатав над ним, щоб не зводив більше народи, доки не скінчить ся тисяч років; а після сього має бути розвязаний на короткий час.[4] І бачив я престоли, і посїдали на них, і дано їм суд; також (бачив я) душі тих, що постинано їх задля сьвідчення Ісусового, і задля слова Божого, і що не покланялись зьвірові анї образові його, і не приняли пятна на чоло своє і на руку свою; і жили і царювали з Христом тисяч років.[5] А остальнї мертві не ожили, доки не скінчить ся тисяча років. Се перве воскресеннє.[6] Блаженний і сьвятий, хто має часть у первому воскресенню; над сими друга смерть не має власти, а будуть сьвящениками Божими і Христовими, і царювати муть з Ним тисячу років.[7] І коли скінчить ся тисяча років, буде випущений сатана з темницї своєї,[8] і вийде зводити народи на чотирьох краях сьвіта, Гога і Магога, і збирати їх на війну, котрих число як пісок морський.[9] І вийшли на ширину землї, і обступили табор сьвятих, і город любий; і зійшов огонь від Бога з неба, і пожер їх.[10] А диявола, що зводив їх, вкинуто в озеро огняне і сїрчане, де зьвір і лжепророк; і будуть мучитись день і ніч по вічні віки.[11] І бачив я престол великий білий, і Сидячого на ньому, від котрого лиця утїкла земля і небо, і місця не знайдено їм.[12] Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то єсть життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по дїлам їх.[13] І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і пекло дали мертвих, що в них; і суджено їх, кожного по дїлам їх.[14] А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.[15] А коли кого не знайдено написаного в книзї життя, то вкинуто його в огняне пекло.

Ukrainian Bible 1903
Public Domain: 1903