A A A A A

Боже: [Фінансове благословення]


1 Самуїла 2:7
Злиденним й багачам (по вподобі) робить, одного веде униз він, другого угору.

2 Коринфян 8:9
Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

3 Івана 1:2
Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.

Екклезіяст 9:10
Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї.

Галатів 6:9
Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.

Буття 13:2
І був Аврам богатий вельми на скотину, на срібло й на золото.

Осія 4:6
А вигублений буде нарід мій за незнаннє (закону); та як ти відкинув знаннє, так і я відкину тебе од сьвященничої служби передо мною; та як ти забув про закон Бога твого, так і я забуду про дїтей твоїх.

Якова 5:12
Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас: так, так, нї, нї, щоб не впали ви в осуд.

Іван 6:12
Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

Луки 6:38
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

Луки 12:34
Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.

Приповісті 10:22
Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

Приповісті 11:14
Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.

Приповісті 19:17
Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.

Приповісті 21:17
Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.

Приповісті 22:9
Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.

Приповісті 28:22-27
[22] Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.[23] Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.[24] Хто в батька-матері вкраде, та й каже: "се не гріх", - той товариш рабівника.[25] Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, - добро йому буде.[26] Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї - спасеться від злого.[27] Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, - того проклинають.

Псалми 24:1
Псальма Давидова. Господня земля і вся повня її; круг землї і хто живе на йому.

Матвія 6:33
А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.

Матвія 23:23
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.

Матвія 25:21
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

Римлян 13:8
Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив.

Приповісті 3:9-10
[9] Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,[10] А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.

Псалми 121:1-2
[1] Посходня пісня. О чі мої підношу на гори, звідки поміч моя прийде.[2] Поміч моя від Господа, що сотворив небо і землю.

Марк 11:22-23
[22] І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.[23] Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.

Буття 1:26-27
[26] І рече Бог: Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу, і нехай панує над рибою морською, і над птаством небесним, і над скотиною, і над усяким диким зьвірєм, і над усяким гадом, що лазить по землї.[27] І сотворив Бог чоловіка в свій образ, ув образ Божий сотворив його, як чоловіка і жінку сотворив їх.

2 Коринфян 9:6-8
[6] Оце ж: хто сїє скупо, скупо й жати ме; а хто сїє в дарах, в дарах і жати ме.[7] Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог.[8] Силен же Бог всякою благодаттю збогатити вас, щоб у всьому всякого часу всякий достаток маючи, збагачувались ви всяким добрим дїлом,

Луки 14:28-30
[28] Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?[29] щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:[30] Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.

Луки 6:34-36
[34] І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.[35] Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.[36] Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.

Якова 5:1-3
[1] А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.[2] Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.[3] Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь.

Буття 12:1-20
[1] І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.[2] І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен.[3] І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.[4] І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.[5] І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.[6] І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Морv, Канаанеї ж тодї жили в тій землї.[7] І явивсь тодї Господь Аврамові, і рече йому: Потомкам твоїм надїлю землю сю. І спорудив там він жертівника Господеві, що явивсь йому.[8] І двинув звідти в гори, на восток ід Бетелю, і напяв намет свій на захід соньця від Бетеля, а від Гая на востоцї, і спорудив там жертівника Господеві, і призвав імя Господнє.[9] І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.[10] І сталась голоднеча в тій землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тій землї.[11] Сталося ж, як наближавсь до входу в Египет, рече він Сарі, жінцї своїй: Оце ж я знаю, що ти молодиця гарна.[12] От, як Египтяне тебе побачять, дак і казати муть: Се жінка його, та й убють мене, тебе ж оставлять живою.[13] Кажи ж, що ти менї сестра, щоб добре менї було задля тебе.[14] І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.[15] І як побачили її врядовики Фараонові, дак вихваляли перед Фараоном, і взято молодицю в палати Фараонові.[16] І з Аврамом обійшовся він добре задля неї, і надїлено його вівцями й волами, ослами й рабами, рабинями й ослицями й верблюдами.[17] Та вдарив Господь Фараона й дом його тяжкими язвами задля Сари, жінки Аврамовоі.[18] І прикликав Фараон Аврама та й каже: Що се вдїяв єси менї? Чом не сказав єси менї, що вона жінка тобі?[19] Про що певнив єси: Вона сестра менї? Я й узяв її собі за жінку. Тепер же ось тобі жінка твоя; возьми її та й ійди собі.[20] І повелїв Фараон людям своїм, щоб випроводили його й жінку його і усе, що було його.

Матвія 6:1-34
[1] Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.[2] Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.[3] Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:[4] щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.[5] І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.[6] Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.[7] Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.[8] Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.[9] Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.[10] Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.[11] Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.[12] І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.[13] І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.[14] Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.[15] Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.[16] Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.[17] Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;[18] щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.[19] Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.[20] Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.[21] Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.[22] Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.[23] Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява![24] Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.[25] Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?[26] Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?[27] Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?[28] І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;[29] глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.[30] Коли ж Бог так з'одягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?[31] Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?[32] Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.[33] А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.[34] Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.

Повторення Закону 28:1-68
[1] І коли будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і старатись сповняти всї заповідї його, що заповідаю їх тобі сьогоднї, так Господь, Бог твій, поставить тебе висше над усї народи землї.[2] І зійдуть на тебе всї 'цї благословення і сповняться на тобі, коли слухати меш голосу Господа, Бога твого:[3] Благословен будеш в містї і благословен на полї;[4] Благословен буде плід нїдра твого, і плід землї твоєї і плід скотини твоєї, плід коров твоїх і плід овець твоїх.[5] Благословен буде кошик твій і дїжа твоя.[6] Благословен будеш входючи, і благословен виходючи.[7] Допустить Господь, що вороги твої, що проти тебе встали, будуть поражені перед тобою; по одній дорозї вийдуть проти тебе, а сїма дорогами втїкати муть перед тобою.[8] Господь буде благословити твої комори і всяке дїло рук твоїх, і благословити ме тебе в землї, що дає тобі Господь, Бог твій.[9] Поставить Господь тебе сьвятим народом про себе, як клявся тобі, коли сповняти меш заповідї Господа, Бога твого, і ходити меш дорогами його;[10] І побачять всї народи землї, що тебе названо іменем Господнїм, і бояти муться тебе.[11] І дасть Господь тобі достаток плоду нїдра твого і плоду скотини твоєї і плоду поля твого, добробит у землї, що клявся Господь батькам твоїм дати тобі.[12] Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою, небо, щоб дати тобі своєї пори дощ і щоб благословити всяке дїло руки твоєї; і пожичати меш многим народам, сам же не пожичати меш.[13] І вчинить Господь тебе головою, не хвостом, і будеш все йти вгору, нїколи вниз, коли будеш слухати заповідей Господа, Бога твого, що заповідаю тобі сьогоднї, щоб додержував і сповняв їх,[14] І не відхилявся від усїх слів, що заповідаю вам сьогоднї, нї праворуч, нї лїворуч, щоб ходити за иншими богами і служити їм.[15] Коли ж не слухати меш голосу Господа, Бога твого, і не старати мешся сповняти всї заповідї його і встанови, що заповідаю тобі сьогоднї, так прийдуть на тебе всї 'цї прокляття і справдяться над тобою:[16] Проклят будеш в містї, і проклят будеш на полї.[17] Проклят буде твій кошик і дїжа твоя.[18] Проклят буде плід нїдра твого і плід поля твого, плід коров твоїх і плід овець твоїх.[19] Проклят будеш при входї і проклят будеш при виходї.[20] Господь посилати ме на тебе прокляттє, смуток і закляття на все, що робиш рукою твоєю, що нї чинити меш, докіль не погибнеш і не щезнеш нагле за ледарство вчинків твоїх, за те, що покинув мене.[21] Побивати ме тебе Господь чумою, докіль ти не щезнеш із землї, куди прийшов, щоб заняти її.[22] Побивати ме тебе Господь сухотою і трясцею, і спекою і пожарами, і посухою і снїтїйом і споловілим колосом; і все те буде непокоїти тебе, поки не згинеш.[23] І стане міддю твоє небо, що над головою твоєю, і зелїзом земля, що під тобою.[24] Замість дощу сипати ме Господь на землю твою порохами та піском: з неба падати ме се на тебе, поки не згинеш.[25] Оддавати ме тебе Господь на забій перед ворогами твоїми; по одній дорозї виходити меш проти них, а сїма шляхами втїкати меш від них, і будуть гонити тебе по всїх царствах землї.[26] І буде твій труп поживою усякому птаству піднебесному і зьвірам земним, і нїхто не буде відганяти їх.[27] Побивати ме тебе Господь Египецькими болячками, і вередами і коростою і струпом, що не здолїєш вилїчитись від них.[28] Побивати ме тебе Господь шаленнєм і слїпотою і одеревіннєм серця;[29] І ходити меш в полудне помацьки кругом, як слїпий мацяє в темряві, і нїщо не вдасться тобі в дорозї твоїй; всякого дня будуть тілько неволити тебе і обдирати, і нїхто не рятувати ме тебе.[30] Засватаєш жінку, а лежати ме з нею инший; збудуєш домівку, та й не жити меш в нїй; насадиш виноградник, та й не покористуєшся ним.[31] Бичка твого вбють перед очима твоїми, і не їсти меш з його; осла твого заберуть перед тобою, і не вернеться тобі; дрібну скотину твою пооддають ворогам твоїм, а в тебе нїкому буде рятувати її.[32] Синів твоїх і дочок пооддають иншому народові, і бачити муть очі твої і плакати муть по них всякого дня, а в руцї в тебе сили не буде.[33] Вроджай із поля твого і всю працю твою їсти ме нарід, що не знаєш його; а з тебе будуть повсячасно тілько знущатись і мучити тебе.[34] І скрутишся ти од видовища, що побачять очі твої.[35] Побє тебе Господь лихими боляками на колїнах і по голенях, від підошви та й до тїмя твого, що не здолїєш вигоїтись.[36] Поведе тебе Господь і царя твого, що поставиш його над собою, до народу, якого не знав єси, нї ти нї батьки твої; і служити меш там иншим богам, з дерева і каменя.[37] І зробишся чудовищем, поговоркою, і посьміховиском у всїх народів, що до них приведе тебе Господь.[38] Багацько насїння нести меш на поле, а мало збирати меш; бо пожере його сарана.[39] Понасаджуєш виноградники і пообробляєш; а вина не пити меш і не збирати меш грон: бо червяк поїсть їх.[40] Маслинне дерево буде в тебе по всїх займищах твоїх; та не помастишся олїєю: бо маслини твої поопадають.[41] Сини й дочки вродяться тобі; та вони твоїми не будуть, бо заберуть їх у полонь.[42] Усї дерева твої й плоди землї твоєї хрущ поз'їдає.[43] Приходень, що серед вас, підніметься висше і висше над тобою, а ти падати меш низше і низше.[44] Він тобі пожичати ме, ти ж не будеш йому пожичати; він буде головою, а ти будеш хвостом.[45] І спадуть на тебе всї 'цї прокляття і гонити муть за тобою і постигнуть тебе, поки не погибнеш; бо не послухав єси голосу Господа, Бога твого, і не додержав ти заповідї і встанови його, що він заповідав їх тобі.[46] І будуть сї прокляття на тобі ознакою й дивом і на твому насїнню по віки.[47] За те, що ти не служив Господеві, Богу твому, радїючи серцем у всїх достатках,[48] Служити меш ворогам твоїм, що пішле їх на тебе Господь, в голодї й холодї терплючи смагу і недостаток у всьому. І положить він зелїзне ярмо на шию тобі, поки не знївечить тебе.[49] Господь наведе на тебе нарід здалека, з кінця землї; як орел злетить на тебе народ, якого мови ти не розумієш;[50] Народ безмилосердний, такий, що не вважати ме на старих людей і над дїтворою не змилосердується;[51] Що пожирати ме плід скотини твоєї і вроджай землї твоєї, поки не знищить тебе; що не оставить тобі нї зерна, нї вина, нї олїї, нї плоду дрібної скотини, поки знищить тебе.[52] І пооблягає він у тебе всї брами твої, поки не зруйнує по всїй землї твоїй високі і укріплені мури, на котрих ти вповав; і пооблягає він у тебе всї оселї по всїй землї твоїй, що надїлив тобі Господь, Бог твій.[53] А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої.[54] Чоловік самий рознїжений і мягкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив,[55] Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме; бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх.[56] Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх[57] Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх; бо вона з'їсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх.[58] Коли не будеш додержувати і сповняти всї слова закону сього, що списано в цїй книзї, щоб ти боявся сього славного і страшного іменї Господа, Бога твого,[59] Так Господь допустить на тебе і на насїннє твоє надзвичайні кари; великі і довгі муки і злі та й довгі немочі.[60] І знов наведе на тебе всї Египецькі пошестї, що їх лякаєшся; і причіпляться вони до тебе.[61] Крім того всяку недугу і всяку біду, що не прописано їх в книзї закону сього, стане наводити Господь на тебе, аж покіль не занапастить тебе.[62] І зостанетесь ви малолюдними, а були ви лїчбою такі, як зорі небесні; бо ти не послухав голосу Господа Бога твого.[63] І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас; і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її.[64] І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кінця до кінця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої.[65] І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця; і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме.[66] І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого.[67] Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був! А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов - від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш.[68] І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її! І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас.

Ukrainian Bible 1903
Public Domain: 1903