A A A A A

Боже: [Фінансове благословення]


2 Коринфян 8:9
Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

3 Івана 1:2
Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.

Галатів 6:9
Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.

Якова 5:12
Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас “так, так, нї, нї”, щоб не впали ви в осуд.

Іван 6:12
Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

Луки 6:38
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

Луки 12:34
Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.

Матвія 6:33
А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.

Матвія 23:23
Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.

Матвія 25:21
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

Римлян 13:8
Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив.

Марк 11:22-23
[22] І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.[23] Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серпЇ своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.

2 Коринфян 9:6-8
[6] Оце ж: хто сїе скупо, скупо й жати ме; а хто сїе в дарах, в дарах і жати ме.[7] Кожен (давай), яко ж постановляє в серці, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог.[8] Силен же Бог всякою благодаттю збогатити вас, щоб у всьому всякого часу всякий достаток маючи, збагачувались ви всяким добрим ділом,

Луки 14:28-30
[28] Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченне?[29] щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:[30] Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.

Луки 6:34-36
[34] І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.[35] Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.[36] Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.

Якова 5:1-3
[1] Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.[2] Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.[3] Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь

Матвія 6:1-34
[1] Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете ніякої нагороди від Отця вашого, що на небі.[2] Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.[3] Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай ліва рука твоя не знає, що робить права:[4] щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.[5] І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.[6] Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.[7] Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.[8] Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.[9] Тим же то молїть ся ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.[10] Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.[11] Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.[12] І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.[13] І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.[14] Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме Вам.[15] Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.[16] Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.[17] Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;[18] щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.[19] Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодії підкопують ся і крадуть.[20] Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодії не підкопують ся й не крадуть.[21] Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.[22] Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.[23] Коли ж у тебе око лихе, то й все тіло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява![24] Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.[25] Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?[26] Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець важ небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них ?,[27] Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть ?[28] І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;[29] глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь тав як одна з них.[30] Коли ж Бог так з'одягав польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?[31] Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?[32] Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.[33] А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.[34] Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.

Ukrainian Bible 1871
Public Domain: 1871