A A A A A

Таємниці: [Дракони]


Єзекіїль 29:3
Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!

Єзекіїль 32:2
Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!

Ісая 27:1
У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.

Ісая 51:9
Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?

Йов 7:12
Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?

Йов 41:18-21
[18] (41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової![19] (41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні![20] (41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.[21] (41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

Псалми 18:8
(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

Псалми 44:19
(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Псалми 74:13
Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Одкровення 1:7
Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!

Одкровення 11:7
А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, і вона їх переможе та їх повбиває.

Повторення Закону 32:33
вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

Одкровення 13:8
І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу.

Одкровення 16:13
І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,

Вихід 7:10-12
[10] І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем![11] І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.[12] І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.

Йов 40:15-20
[15] А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.[16] Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.[17] Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.[18] Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.[19] Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...[20] Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.

Одкровення 12:1-17
[1] І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.[2] І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.[3] І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.[4] Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...[5] І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.[6] А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.[7] І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,[8] та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.[9] І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.[10] І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч![11] І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти![12] Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має![13] А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я.[14] І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.[15] І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.[16] Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст...[17] І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.

Одкровення 13:1-18
[1] (12-18) І я став на морському піску. (13-1) І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена.[2] А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її як ведмежі, а паща її немов лев'яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику.[3] А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною![4] І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?[5] І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці.[6] І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.[7] І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом.[8] І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу.[9] Коли має хто вухо, нехай слухає:[10] Коли хто до полону веде, сам піде в полон. Коли хто мечем убиває, такий мусить сам бути вбитий мечем! Отут терпеливість та віра святих![11] І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій.[12] І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна.[13] І чинить вона великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми.[14] І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.[15] І дано їй вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були.[16] І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,[17] щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...[18] Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість.

Одкровення 20:1-15
[1] І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй.[2] І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років,[3] та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час.[4] І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років.[5] А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.[6] Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років.[7] Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.[8] І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.[9] І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх.[10] А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.[11] І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.[12] І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.[13] І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.[14] Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне.[15] А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...

Ukrainian Bible 1962
Public Domain: 1962