A A A A A

Церква: [Народження Ісуса]


Матвія 1:18-23
[18] Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.[19] А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.[20] Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.[21] І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.[22] А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:[23] Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.

Луки 2:7-21
[7] І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...[8] А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.[9] Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...[10] Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.[11] Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.[12] А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.[13] І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:[14] Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля![15] І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.[16] І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.[17] А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.[18] І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...[19] А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.[20] Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.[21] Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

Матвія 2:1-12
[1] Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,[2] і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.[3] І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.[4] І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?[5] Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:[6] І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.[7] Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.[8] І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.[9] Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.[10] А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.[11] І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.[12] А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.

Галатів 4:4
Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

Луки 2:1-4
[1] І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.[2] Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.[3] І всі йшли записатися, кожен у місто своє.[4] Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Одкровення 12:1-5
[1] І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.[2] І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.[3] І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.[4] Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...[5] І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.

Ukrainian Bible 1962
Public Domain: 1962