A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Суддів 20



1
І вийшли всі сини Ізраїля, і зібралася вся громада, як один чоловік, від Дана до Беер-Шеви, і землі ґілеадської перед Господом у Міцпу.
2
І зібралися старшини всього народу, всі коліна Ізраїлеві у зібранні народу Божого, чотириста тисяч піших, що оголюють меча.
3
Сини Беньямінові почули, що сини Ізраїля прийшли до Міцпи. І сказали сини Ізраїля: Скажіть, як сталося таке лихо?
4
Левит, чоловік тієї замордованої жінки, відповідав і сказав: Я з наложницею моєю прийшов, щоб заночувати до Ґів’ї Беньямінової.
5
І зворохобилися супроти мене мешканці Ґів’ї, і оточили через мене дім уночі. Мали намір забити мене і наложницю мою замордували так, що вона померла.
6
Я взяв наложницю мою, розітнув її, і послав її (члени її) по всіх краях володіння Ізраїлевого: тому що вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.
7
Тому ви всі, сини Ізраїля, порадьтеся щодо цієї справи і вирішіть її чин.
8
І обурився увесь народ, як один чоловік, і сказав: Не підемо ніхто в шатро своє, і не зайдемо ніхто в оселю свою!
9
І вчинимо нині з Ґів’ї отак: Підемо на неї за жеребом.
10
І візьмемо по десятеро чоловіків на сотню від усіх колін Ізраїля, по сто на тисячу, і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчів для народу, котрий піде супроти Ґів’ї Беньямінової, покарати її за ту гидоту, котру вони вчинили в Ізраїлі.
11
І зібралися всі ізраїльтяни супроти міста, одностайно, мов один чоловік.
12
І послали коліна Ізраїлеві в кожне коліно Беньямінове сказати: Яку це гидоту вчинено у вас!
13
Видайте розбещених отих людей, котрі в Ґів’ї; ми заб’ємо їх, і викорінемо зло в Ізраїлі. Але сини Беньямінові не хотіли дослухатися до голосу братів своїх, синів Ізраїля.
14
А зібралися сини Беньямінові до Ґів’ї, аби піти війною супроти синів Ізраїля.
15
І було того дня синів Беньямінових, які зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меча; окрім того, із мешканців Ґів’ї прийшло сімсот добірних мужів.
16
Із усього народу цього було сімсот чоловіків добірних, котрі були лівшами, і всі ці, кидаючи з пращі каміння на волос, не хибили.
17
А ізраїльтян, крім синів Беньямінових, було чотириста тисяч чоловіків, які оголюють меча; і всі вони були придатні для війни.
18
І підвелися, і пішли у дім Божий, і молилися до Бога, і сказали сини Ізраїля: Хто з нас передніше піде на війну з синами Беньяміновими? І сказав Господь: Юда піде попереду.
19
І підвелися сини Ізраїля рано-вранці, і отаборилися біля Ґів’ї.
20
І рушили ізраїльтяни на війну супроти Беньяміна, і стали сини Ізраїля в бойові лави поблизу Ґів’ї.
21
І вийшли сини Беньямінові з Ґів’ї, і поклали того дня двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю.
22
Але народ ізраїльський збадьорився і знову стали в бойові лави на тому місці, де стояли попереднього дня.
23
І рушили сини Ізраїля, і плакали перед Господом до вечора, і прикликали Господа: Чи розпочинати мені бій з синами Беньяміна, брата мого? Господь сказав, – Рушайте супроти нього!
24
І підступили сини Ізраїля до синів Беньямінових другого дня.
25
Беньямін вийшов супроти них із Ґів’ї другого дня, і ще поклали на землю вісімнадцять тисяч мужів з синів Ізраїля, що оголювали меча.
26
Тоді всі сини Ізраїля і увесь народ пішли, і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постилися того дня до вечора, і принесли приношення всеспалення і мирні приношення перед Господом.
27
І зверталися сини Ізраїля до Господа (в той час Ковчег Заповіту знаходився там),
28
І Пінхас, син Єлеазара, Ааронового сина, стояв тоді перед ним: Чи виходити мені іще на бій з синами Беньяміна, брата мого, чи ні? Господь сказав: Рушайте: Я завтра віддам його в руки ваші.
29
І поставив Ізраїль засідку довкола Ґів’ї.
30
І пішли сини Ізраїля на синів Беньямінових третього дня, і вишикувалися в бойові лави супроти Ґів’ї, як і раніше.
31
Сини Беньямінові виступили супроти народу і відійшли од міста, і почали, як передніше, вбивати з народу на дорогах, з котрих одна піднімається до Божого дому, а одна до Ґів’ї у полі, і вбили близько тридцяти чоловіків з Ізраїля.
32
І сказали сини Беньямінові: Вони падають перед нами, як передніше. А сини Ізраїля сказали: Будемо втікати від них і відтягнемо їх від міста на шляхи.
33
І всі ізраїльтяни підвелися зі свого місця і влаштувалися у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила зі свого місця із луків Ґів’ї.
34
І прийшли перед Ґів’ї десять тисяч вояків одбірних із усього Ізраїля, і розпочалася жорстока січа; але сини Беньямінові не знали, що на них чекає біда.
35
І вдарив Господь Беньяміна перед ізраїльтянами, і поклали того дня ізраїльтяни з синів Беньяміна двадцять п’ять тисяч сто вояків, що оголили меч.
36
Коли сини Беньяміна побачили, що вони зазнали поразки, тоді ізраїльтяни поступилися місцем синам Беньяміна; бо сподівалися на засідку, котру вони поставили поблизу Ґів’ї.
37
А засідка заквапилася і поспішила до Ґів’ї, і стала до бою, і понищила все місто мечем.
38
Тим часом, ізраїльтяни мали із засідкою домовлене гасло до нападу – стовп диму понад містом.
39
Отож, коли ізраїльтяни відступили з поля бою, і Беньямін почав перемагати, і вигубив близько тридцяти ізраїльтян, бо, казали вони, знову падають вони перед нами, як і в першому бою;
40
Тоді почав підноситися з міста дим стовпом. Беньямін озирнувся назад, і ось, дим від міста підноситься до неба.
41
Ізраїльтяни повернулися, а Беньямін здивувався; бо побачив, що наближається до нього лихо.
42
І кинулися вони навтіч від ізраїльтян по дорозі в пустелю; але січа переслідувала їх, а ті, що виходили з міста, нищили їх там.
43
Оточили беньямінців, і переслідували їх до Менухи, і винищували до самого східного боку Ґів’ї.
44
Полягло тоді Беньяміна вісімнадцять тисяч вояків – мужів хоробрих.
45
А решта завернула і побігла в пустелю, до скелі Ріммон, а ізраїльтяни винищили на шляхах іще п’ять тисяч вояків, і гналися за ними до Ґідому, і ще вбили з них дві тисячі люду.
46
А всіх синів Беньямінових, які впали того дня, було двадцять п’ять тисяч вояків, котрі оголювали меча, і всі вони були мужі міцні.
47
І повернули ті, що залишилися, і втікали в пустелю, до скелі Ріммону, шістсот чоловік, і сиділи там на кам’яній горі Ріммон чотири місяці.
48
А ізраїльтяни знову пішли до синів Беньямінових, і повбивали їх вістрям меча, і людей у місті, і скотину, все, що лише стрічалося, і все що було на шляху і міста, спалили вогнем.











Суддів 20:1
Суддів 20:2
Суддів 20:3
Суддів 20:4
Суддів 20:5
Суддів 20:6
Суддів 20:7
Суддів 20:8
Суддів 20:9
Суддів 20:10
Суддів 20:11
Суддів 20:12
Суддів 20:13
Суддів 20:14
Суддів 20:15
Суддів 20:16
Суддів 20:17
Суддів 20:18
Суддів 20:19
Суддів 20:20
Суддів 20:21
Суддів 20:22
Суддів 20:23
Суддів 20:24
Суддів 20:25
Суддів 20:26
Суддів 20:27
Суддів 20:28
Суддів 20:29
Суддів 20:30
Суддів 20:31
Суддів 20:32
Суддів 20:33
Суддів 20:34
Суддів 20:35
Суддів 20:36
Суддів 20:37
Суддів 20:38
Суддів 20:39
Суддів 20:40
Суддів 20:41
Суддів 20:42
Суддів 20:43
Суддів 20:44
Суддів 20:45
Суддів 20:46
Суддів 20:47
Суддів 20:48






Суддів 1 / Суд 1
Суддів 2 / Суд 2
Суддів 3 / Суд 3
Суддів 4 / Суд 4
Суддів 5 / Суд 5
Суддів 6 / Суд 6
Суддів 7 / Суд 7
Суддів 8 / Суд 8
Суддів 9 / Суд 9
Суддів 10 / Суд 10
Суддів 11 / Суд 11
Суддів 12 / Суд 12
Суддів 13 / Суд 13
Суддів 14 / Суд 14
Суддів 15 / Суд 15
Суддів 16 / Суд 16
Суддів 17 / Суд 17
Суддів 18 / Суд 18
Суддів 19 / Суд 19
Суддів 20 / Суд 20
Суддів 21 / Суд 21