A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Суддів 19



1
За тих днів, коли не було царя в Ізраїля, жив один левит на схилі гори Ефраїмової. Він узяв собі наложницю з Віфлеєму Юдиного.
2
Наложниця його посварилася з ним і пішла від нього в дім батька свого у Віфлеємі Юдиному, і була там чотири місяці.
3
Чоловік її підвівся і пішов за нею, щоб поговорити до серця її і повернути її до себе. З ним був служник його і двоє віслюків. Вона завела його в дім батька свого.
4
Батько тієї молодиці, побачивши його, з радістю стрів його, і притримав його тесть його, батько молодої дружини. І пробув він у нього три дні; вони їли, і пили, і ночували там.
5
Четвертого дня підвелися вони вранці, і він підвівся, щоби йти. І сказав батько молодої жінки зятеві своєму: Підкріпи серце своє шматком хліба, і потім підете.
6
Вони залишилися, і обидва разом їли і пили. І сказав батько молодиці чоловікові тому: Я благаю тебе: лишися ще на одну ніч, і нехай звеселиться твоє серце.
7
Чоловік той підвівся було, щоб рушати, але тесть його вельми припрошував його, і він знову заночував там.
8
П’ятого дня підвівся він уранці, щоби йти. І сказав батько молодиці: Я благаю тебе: підкріпи серце своє хлібом і зачекай до схилу дня. І їли вони обидва.
9
І підвівся той чоловік, щоби йти, сам він, наложниця його і слуга його. І сказав йому тесть його, батько молодої жінки: Ось, день схилився до вечора, заночуйте, будь ласка; ось, дневі скоро кінець, ночуй тут, нехай звеселюється серце твоє; а взавтра рано-вранці підведетеся в дорогу вашу, і підеш у дім твій.
10
Але чоловік не погодився ночувати, підвівся й рушив; і прийшов до Євусу, що нині Єрусалим; з ним двоє нав’ючених віслюків, і наложниця його з ним.
11
Коли вони були поблизу Євусу, день уже схилявся. І сказав служник господареві своєму: Я благаю тебе, зайдемо в це місто євусеїв і заночуємо в ньому.
12
Господар його сказав йому: Ні, не зайдемо в місто чужинців, котрі не з синів Ізраїля, але дійдемо до Ґів’ї.
13
І сказав служникові своєму: Дійдемо до одного з оцих місць і заночуємо в Ґів’ї, або ж у Рамі.
14
І рушили, і йшли, і зайшло сонце біля Ґів’ї, міста, яке належало Беньямінові.
15
І завернули вони туди, щоб переночувати в Ґів’ї. І прийшов він, і сів на вулиці у місті, але ніхто не запросив їх у дім для ночівлі.
16
Аж ось, іде один літній чоловік з роботи своєї у полі надвечір; а був цей чоловік із Ефраїмової гори, і був він зайшлим у Ґів’ї. А мешканці тамтешні були сини Беньямінові.
17
Він, підвівши очі свої, побачив перехожого на вулиці міській. І сказав той старий чоловік: Куди йдеш? І звідки ти прийшов?
18
Він сказав йому: Ми йдемо з Віфлеєму Юдиного до Ефраїмової гори, звідки я. Ходив я до Віфлеєму Юдиного, а тепер іду до Господнього дому; і ніхто не запрошує мене в дім.
19
У нас є солома і паша для наших віслюків; також хліб і вино для мене і служниці твоєї і для молодого юнака цього є у служників твоїх; не бракує нам чогось.
20
Старий чоловік сказав йому: Не турбуйся; всіляка нестача твоя на мені; лише не ночуй на вулиці.
21
І завів його у дім свій, і дав паші віслюкам його, а самі вони обмили ноги свої, і їли та пили.
22
Коли вони звеселили серця свої, аж ось, мешканці міста, люди нікчемні, оточили дім, стукали у двері і говорили старому, господареві дому: Виведи чоловіка, що зайшов у дім твій, ми спізнаємо його.
23
Господар дому вийшов до них і сказав їм: Ні, браття мої, не робіть лихого, коли чоловік цей зайшов у дім мій, не чиніть цього божевілля.
24
Є в мене донька на видані, а в нього наложниця, виведу їх, дивіться на них і робіть з ними, що вам до вподоби; а чоловікові цьому не чиніть такої мерзоти.
25
Але вони не хотіли слухати його. Тоді чоловік зайшлий узяв свою наложницю і вивів до них на вулицю. Вони спізнали її і глумилися над нею цілу ніч. І відпустили її при з’яві зорі.
26
І прийшла вона перед з’явою зорі, і впала біля дверей того чоловіка, у котрого був господар її, і лежала, аж доки розвиднилося.
27
А господар її підвівся вранці і прочинив двері дому та й вийшов, щоби йти своєю дорогою, – аж ось та жінка, його наложниця, лежить біля входу до оселі, а руки її на порозі.
28
Він сказав їй: Підводься, підемо. Але відповіді не було, бо вона вмерла. Він поклав її на віслюка і пішов до свого місця.
29
Повернувшись до свого дому, взяв ножа і, взявши наложницю свою, розітнув її за членами її на дванадцять шматків і порозсилав по всій землі Ізраїльській.
30
Кожний, хто бачив це, говорив: Не бувало і не бачено такого, як це, від дня виходу Ізраїлевих синів з єгипетської землі. Зверніть увагу на це, радьтеся та скажіть!











Суддів 19:1
Суддів 19:2
Суддів 19:3
Суддів 19:4
Суддів 19:5
Суддів 19:6
Суддів 19:7
Суддів 19:8
Суддів 19:9
Суддів 19:10
Суддів 19:11
Суддів 19:12
Суддів 19:13
Суддів 19:14
Суддів 19:15
Суддів 19:16
Суддів 19:17
Суддів 19:18
Суддів 19:19
Суддів 19:20
Суддів 19:21
Суддів 19:22
Суддів 19:23
Суддів 19:24
Суддів 19:25
Суддів 19:26
Суддів 19:27
Суддів 19:28
Суддів 19:29
Суддів 19:30






Суддів 1 / Суд 1
Суддів 2 / Суд 2
Суддів 3 / Суд 3
Суддів 4 / Суд 4
Суддів 5 / Суд 5
Суддів 6 / Суд 6
Суддів 7 / Суд 7
Суддів 8 / Суд 8
Суддів 9 / Суд 9
Суддів 10 / Суд 10
Суддів 11 / Суд 11
Суддів 12 / Суд 12
Суддів 13 / Суд 13
Суддів 14 / Суд 14
Суддів 15 / Суд 15
Суддів 16 / Суд 16
Суддів 17 / Суд 17
Суддів 18 / Суд 18
Суддів 19 / Суд 19
Суддів 20 / Суд 20
Суддів 21 / Суд 21