1 |
Отож я, в’язень у Господі, благаю вас чинити згідно із званням, у котре ви покликані. |
2 |
Із усілякою сумирною мудрістю, покірністю і довготерпінням, ставлячись поблажливо один до одного з любов’ю, |
3 |
Прагнучи зберегти єдність духу у спілці з миром. |
4 |
Одне тіло і один дух, як ви також покликані до однієї надії вашого звання; |
5 |
Один Господь, одна віра, одне хрещення, |
6 |
Один Бог і Батько усіх, Котрий над усіма і через усіх і в усіх нас. |
7 |
А кожному з нас дана благодать в міру дару Христового. |
8 |
А тому й сказано: Вийшов на висоту, полонив полон, і дав дари людям. |
9 |
А вийшов, що означає, як не те, що Він також сходив передніше до найнижчих місцин землі? |
10 |
А Хто зійшов був, Той якраз і піднявся найвище понад всі небеса, щоб звершити все. |
11 |
І Він настановив одних Апостолами, інших пророками, ще інших євангелістами і пастирями, а також учителями. |
12 |
Для вдосконалення святих, для справи служіння, для зміцнення тіла Христового, |
13 |
Аж доки не сягнемо спільности віри і пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного Христового віку, |
14 |
Щоб ми не були вже малолітками хитливими, що захоплюються усіляким вітром учення, за лукавством людей, виходячи з хитрого мистецтва облудности, |
15 |
Але щирою любов’ю всі виростали в Того, Котрий є голова Христос, |
16 |
Із Котрого все тіло, складене і з’єднане засобом усіляких поєднань, що взаємно зміцнюються, в міру свого діяння кожного члена, одержує приріст для творення самого себе в любові. |
17 |
А тому я повідую і заклинаю в Господі, щоб ви уже не вчиняли так, як учиняють інші народи, за марнотою свого глузду, |
18 |
Бо потьмарені в розумі, відчужені од життя Божого, з причини їхнього невігластва (неуцтва) і ожорсточення їхнього серця, |
19 |
Вони, сягнувши нестями, віддалися розпусті так, що вчиняють всіляку нечистоту з ненажерливістю. |
20 |
Але ви не так пізнали Христа, |
21 |
Тому, що ви чули про Нього і в Ньому навчилися, – бо істина в Ісусі, – |
22 |
Відкинути попередній спосіб життя старої людини, що зотліває у звабливих похотях, |
23 |
І обновитися духом розуму вашого, |
24 |
І вдягнутися в нову людину, витворену за подобою Божою, у праведності та святості істини. |
25 |
А тому, відкинувши неправду, повідуйте істину кожний своєму ближньому, тому що ми члени один одному. |
26 |
Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде у гніві вашому; |
27 |
І не давайте місця дияволові. |
28 |
Хто крав, нехай не краде, а ліпше трудися, роблячи своїми руками корисне, аби було з чого вділити нужденному. |
29 |
Нехай жодне гниле слово не виходить з уст ваших, а лише добре для напучування у вірі, щоб воно приносило благодать тим, що слухають, |
30 |
І не ображайте Святого Духа Божого, Котрим ви позначені на день визволення. |
31 |
Усіляке роздратування, лють та гнів, і крик, і лихе слово з усілякою злобою нехай щезнуть з-поміж вас; |
32 |
Але будьте добрими один до одного, співчутливі, прощайте один одному, як Бог у Христі простив вам.
|
Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha |
No Data |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Єфесян 4:1 |
Єфесян 4:2 |
Єфесян 4:3 |
Єфесян 4:4 |
Єфесян 4:5 |
Єфесян 4:6 |
Єфесян 4:7 |
Єфесян 4:8 |
Єфесян 4:9 |
Єфесян 4:10 |
Єфесян 4:11 |
Єфесян 4:12 |
Єфесян 4:13 |
Єфесян 4:14 |
Єфесян 4:15 |
Єфесян 4:16 |
Єфесян 4:17 |
Єфесян 4:18 |
Єфесян 4:19 |
Єфесян 4:20 |
Єфесян 4:21 |
Єфесян 4:22 |
Єфесян 4:23 |
Єфесян 4:24 |
Єфесян 4:25 |
Єфесян 4:26 |
Єфесян 4:27 |
Єфесян 4:28 |
Єфесян 4:29 |
Єфесян 4:30 |
Єфесян 4:31 |
Єфесян 4:32 |
|
|
|
|
|
|
Єфесян 1 / Єфе 1 |
Єфесян 2 / Єфе 2 |
Єфесян 3 / Єфе 3 |
Єфесян 4 / Єфе 4 |
Єфесян 5 / Єфе 5 |
Єфесян 6 / Єфе 6 |