A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Римлян 9



1
Істину виповідаю у Христі, не обманюю, засвідчує мені совість моя в Дусі Святому,
2
Що велика для мене скорбота і невпинне страждання серцю моєму.
3
Я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені плоттю,
4
Себто, ізраїльтян, котрим належить усиновлення, і слава, і заповіти, і законодавство, і богослужіння, і обітниці;
5
Їхні й батьки, і від них Христос у плоті, Бог, що є над усім, благословенний навіки, Амінь.
6
Проте не так, щоб слово Боже не справдилося. Бо не всі ті ізраїльтяни, що від Ізраїля,
7
І не всі діти Авраама, котрі від насіння його; але сказано: В Ісаакові назветься тобі насіння.
8
Себто, не тілесні діти є діти Божі, – але діти обітниці визнаються за насіння.
9
А слово обітниці таке: О цій же порі прийду, і в Сарри буде син.
10
І не одне це: але т ак було з Ребеккою, коли вона зачала водночас двох синів від Ісаака, батька нашого;
11
Бо коли вони ще не народилися і не вчинили нічого доброго чи лихого, – щоб воля Божа у вибранні звершувалася,
12
Не від справ, але від Того, Хто прикликає, – сказано було їй: Більший буде у рабстві в меншого.
13
Як написано: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.
14
То що скажемо? Невже неправда у Бога? Зовсім ні;
15
Бо Він каже Мойсеєві: Кого милувати, помилую; кого жаліти, пожалію.
16
Отже, помилування залежить не від того, хто бажає, і не від того, хто прагне, але від Бога, що милує.
17
Бо Писання каже фараонові: Для того самого Я поставив якраз тебе, аби показати над тобою силу Мою і щоби проповідувано було ймення Моє по всій землі.
18
Отож, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує.
19
Ти скажеш мені: За що ж іще звинувачують? Бо хто чинитиме опір Його волі?
20
А хто ти, людино, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб скаже виробникові своєму: Навіщо ти отак мене учинив?
21
Чи не має гончар влади над глиною, щоб з тієї ж суміші вчинити одну посудину для почесного використання, а іншу для низького?
22
То й що, коли Бог, бажаючи показати гнів і явити могутність Свою, з великим довготерпінням щадив посудини гніву, готові до загибелі,
23
Щоб разом виявити багатство слави Своєї над посудинами милосердя, котрі Він приготував на славу;
24
Над нами, котрих Він покликав не лише з юдеїв, але також із поганів?
25
Як також в Осії каже: Не Мій народ назву Моїм народом, і не улюблену – улюбленою.
26
І на тому місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, вони названі будуть синами Бога Живого.
27
А Ісая проголошує про Ізраїля: А хоча б сини Ізраїлеві були числом, як пісок морський, лише останок врятується;
28
Бо справу закінчує і невдовзі вирішить по правді, справу рішучу звершить Господь на землі.
29
І, як провістив Ісая: Якби Господь Саваот не залишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і були б схожі на Ґоморру.
30
То що скажемо? Погани, що не шукали праведности, дістали праведність од віри;
31
А Ізраїль, що шукав Закону праведности, не досяг до Закону праведности.
32
Чому? Тому що шукали не у вірі, а в справах закону, бо спіткнулися об камінь спотикання.
33
Як написано: Ось кладу в Сіоні камінь спотикання і камінь спокуси, але кожний, хто вірує в Нього, не осоромиться.











Римлян 9:1
Римлян 9:2
Римлян 9:3
Римлян 9:4
Римлян 9:5
Римлян 9:6
Римлян 9:7
Римлян 9:8
Римлян 9:9
Римлян 9:10
Римлян 9:11
Римлян 9:12
Римлян 9:13
Римлян 9:14
Римлян 9:15
Римлян 9:16
Римлян 9:17
Римлян 9:18
Римлян 9:19
Римлян 9:20
Римлян 9:21
Римлян 9:22
Римлян 9:23
Римлян 9:24
Римлян 9:25
Римлян 9:26
Римлян 9:27
Римлян 9:28
Римлян 9:29
Римлян 9:30
Римлян 9:31
Римлян 9:32
Римлян 9:33






Римлян 1 / Рим 1
Римлян 2 / Рим 2
Римлян 3 / Рим 3
Римлян 4 / Рим 4
Римлян 5 / Рим 5
Римлян 6 / Рим 6
Римлян 7 / Рим 7
Римлян 8 / Рим 8
Римлян 9 / Рим 9
Римлян 10 / Рим 10
Римлян 11 / Рим 11
Римлян 12 / Рим 12
Римлян 13 / Рим 13
Римлян 14 / Рим 14
Римлян 15 / Рим 15
Римлян 16 / Рим 16