A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Діяння Апостолів 23



1
Павло, спрямувавши погляд на синедріон, сказав: Мужі-браття! Я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня.
2
А першосвященик Ананія наказав тим, що стояли перед ним, бити його по устах.
3
Тоді Павло сказав йому: Бог буде тебе бити, стіно побілена! Ти сидиш, щоб судити за законом, і, всупереч законові, наказуєш бити мене.
4
А присутні сказали: Першосвященика Божого ганьбиш?
5
Павло сказав: Я не знав, браття, що він першосвященик; бо написано: старшого в народі твоєму не обмовляй.
6
А коли Павло дізнався, що тут одна частина саддукеїв, а друга фарисеїв, проголосив у синедріоні: Мужі-браття! Я фарисей, син фарисея; за надію на воскресіння мертвих мене судять.
7
А коли він сказав це, стався розбрат поміж фарисеями і саддукеями, і зібрання розділилося;
8
Бо саддукеї кажуть, що воскресіння немає, ні Ангела, ні духу, а фарисеї визнають і те, і те.
9
Зчинився великий галас, і підвелися книжники з групи фарисеїв, сперечалися, кажучи: Нічого поганого ми не бачимо в цьому чоловікові; а якщо дух чи Ангел казав йому, то не будемо чинити спротиву Богові.
10
Та оскільки розбрат посилився, то тисяцький, боячись, щоб вони не розтерзали Павла, наказав воякам зайти і взяти його з-поміж них і відвести до фортеці.
11
Наступної ночі Господь з’явився до нього і сказав: Дій, Павле; бо як ти засвідчував про Мене в Єрусалимі, так належить тобі засвідчувати також у Римі.
12
Із настанням дня деякі юдеї вчинили змову і поклялися не їсти і не пити, доки не заб’ють Павла;
13
А було близько сорока таких, що вчинили подібне закляття;
14
Тож вони, прийшовши до першосвящеників і старшин, сказали: Ми присягою присягалися не їсти нічого, аж доки не заб’ємо Павла;
15
Отож, нині ви із синедріоном мусите дати знати тисяцькому, щоб він узавтра вивів його до вас так, неначе ви хочете пильніше розглянути справу про нього; а ми передніше, аніж він наблизиться, спроможні убити його.
16
Зачувши про цю змову, син сестри Павлової прийшов і, зайшовши до фортеці, повідомив Павлові.
17
А Павло покликав одного із сотників і сказав: Відведи цього юнака до тисяцького, бо він має дещо сказати йому.
18
Той узяв його і привів до тисяцького і сказав: В’язень Павло покликав мене і попросив відвести до тебе цього юнака, котрий має дещо сказати тобі.
19
Тисяцький взяв його за руку, і усамітнившись з ним, запитав: Що саме ти маєш сказати мені?
20
Він відповідав, що юдеї дійшли згоди просити тебе, щоб ти завтра вивів Павла перед синедріоном, нібито вони хочуть пильніше дослідити справу про нього;
21
Але ти не слухай їх; бо його підстерігають понад сорок чоловіків із них, котрі заприсяглися не їсти і не пити, аж доки не заб’ють його; і вони зараз готові і чекають на твою згоду.
22
Тоді тисяцький відпустив юнака сказавши: Нікому не кажи, що ти оголосив мені це.
23
І прикликав двох сотників, і сказав: Приготуйте мені вояків піших двісті, вершників сімдесят і стрільців двісті, щоб з третьої години ночі йшли до Кесарії;
24
Приготуйте також віслюків, аби, Павла посадовивши, припровадити його до правителя Фелікса.
25
Написав також листа ось такого змісту:
26
Клавдій Лісій – високоповажному намісникові Феліксу – вітання;
27
Цього чоловіка юдеї схопили і мали намір убити; а я, прийшовши з вояками, врятував, дізнавшися, що він римський громадянин;
28
Потім, бажаючи дізнатися, за що звинувачували його, привів його до їхнього синедріону.
29
І знайшов, що його звинувачують за те, що має суперечливі думки щодо закону їхнього, але що немає в ньому жодної провини, вартої смерти чи кайданів;
30
А коли до мене дійшло, що юдеї змовляються на лихе супроти цього чоловіка, то я негайно послав його до тебе, наказавши й обвинувачам свідчити на нього перед тобою; бувай здоровий!
31
Тож вояки, виконуючи одержаного ними наказа, взяли Павла і повели вночі в Антипатриду,
32
А другого дня полишили вершників йти з ним далі і повернулися до фортеці.
33
А ті, коли прийшли до Кесарії, віддали намісникові листа і поставили перед ним також Павла.
34
Коли намісник прочитав листа, то запитав, із якого він краю, і, довідавшися, що з Килікії, сказав:
35
Я вислухаю тебе, коли з’являться твої обвинувачі. І наказав бути йому під охороною в преторії Ірода.











Діяння Апостолів 23:1
Діяння Апостолів 23:2
Діяння Апостолів 23:3
Діяння Апостолів 23:4
Діяння Апостолів 23:5
Діяння Апостолів 23:6
Діяння Апостолів 23:7
Діяння Апостолів 23:8
Діяння Апостолів 23:9
Діяння Апостолів 23:10
Діяння Апостолів 23:11
Діяння Апостолів 23:12
Діяння Апостолів 23:13
Діяння Апостолів 23:14
Діяння Апостолів 23:15
Діяння Апостолів 23:16
Діяння Апостолів 23:17
Діяння Апостолів 23:18
Діяння Апостолів 23:19
Діяння Апостолів 23:20
Діяння Апостолів 23:21
Діяння Апостолів 23:22
Діяння Апостолів 23:23
Діяння Апостолів 23:24
Діяння Апостолів 23:25
Діяння Апостолів 23:26
Діяння Апостолів 23:27
Діяння Апостолів 23:28
Діяння Апостолів 23:29
Діяння Апостолів 23:30
Діяння Апостолів 23:31
Діяння Апостолів 23:32
Діяння Апостолів 23:33
Діяння Апостолів 23:34
Діяння Апостолів 23:35






Діяння Апостолів 1 / ДіАп 1
Діяння Апостолів 2 / ДіАп 2
Діяння Апостолів 3 / ДіАп 3
Діяння Апостолів 4 / ДіАп 4
Діяння Апостолів 5 / ДіАп 5
Діяння Апостолів 6 / ДіАп 6
Діяння Апостолів 7 / ДіАп 7
Діяння Апостолів 8 / ДіАп 8
Діяння Апостолів 9 / ДіАп 9
Діяння Апостолів 10 / ДіАп 10
Діяння Апостолів 11 / ДіАп 11
Діяння Апостолів 12 / ДіАп 12
Діяння Апостолів 13 / ДіАп 13
Діяння Апостолів 14 / ДіАп 14
Діяння Апостолів 15 / ДіАп 15
Діяння Апостолів 16 / ДіАп 16
Діяння Апостолів 17 / ДіАп 17
Діяння Апостолів 18 / ДіАп 18
Діяння Апостолів 19 / ДіАп 19
Діяння Апостолів 20 / ДіАп 20
Діяння Апостолів 21 / ДіАп 21
Діяння Апостолів 22 / ДіАп 22
Діяння Апостолів 23 / ДіАп 23
Діяння Апостолів 24 / ДіАп 24
Діяння Апостолів 25 / ДіАп 25
Діяння Апостолів 26 / ДіАп 26
Діяння Апостолів 27 / ДіАп 27
Діяння Апостолів 28 / ДіАп 28