A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Луки 5



1
Одного разу, коли народ учинив тісняву біля Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Генісаретського,
2
Він побачив два човни, що стояли на озері; а рибалки, що вийшли з них, виполіскували сіті.
3
Він ступив в один човен, котрий був Симонів, і попросив його відпливти трохи від берега, а тоді сів і навчав народ із човна.
4
А коли перестав навчати, сказав Симонові: Відпливи на глибину, і закиньте сіті свої для лову.
5
Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! Ми працювали цілісіньку ніч і нічого не впіймали; але за словом Твоїм закину сіті.
6
Учинивши це, вони впіймали силу риби, навіть сіть у них проривалася.
7
І дали знати друзям, що були в другому човні, аби припливли їм на допомогу; і припливли, і наповнили обидва човни аж так, що вони почали потопати.
8
Забачивши те, Симон Петро припав до колін Ісуса і сказав: Вийди від мене, Господе! Тому що я чоловік грішний.
9
Бо жах виповнив його і всіх, що були з ним, від цього улову риби, ними впійманої.
10
Також і Якова та Івана, синів Зеведеєвих, що були приятелями Симонові. І сказав Ісус Симонові: Не бійся; віднині будеш ловити людей.
11
Вони витягли обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.
12
Коли Ісус був в одному місті, прийшов чоловік, увесь у проказі і, забачивши Ісуса, упав ницьма, благаючи Його і кажучи: Господе! Якщо хочеш, можеш мене очистити.
13
Він простягнув руку, торкнувся до нього і сказав: Хочу, будь чистий. І тієї ж хвилі проказа зійшла з нього.
14
І Він наказав йому нікому не оповідати, а піти й показатися священикові та принести пожертву за очищення своє, як наказав Мойсей на свідчення їм.
15
Але ще більше розпросторився поголос про Нього, і сила народу приходила до Нього – слухати і уздоровлюватися в Нього від хворощів своїх.
16
Але Він ходив до пустельних місцин і молився.
17
Одного дня, коли Він навчав, і сиділи тут фарисеї і закононавчителі, що прийшли з усіх куточків Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалиму, і сила Господня з’явилася в уздоровленні хворих, –
18
Ось, принесли на постелі чоловіка, котрий був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ісусом;
19
І, не знайшовши, де пронести його через велелюдність, вилізли на дім і крізь покрівлю спустили його з постелею на середину – перед Ісусом.
20
І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: Прощаються тобі гріхи твої.
21
Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто це, Котрий ганьбить Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
22
Ісус відав їхні думки, і сказав їм у відповідь: Що ви обмірковуєте в серцях ваших?
23
Що легше сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Підведися і ходи?
24
Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – і сказав Він розслабленому: Тобі кажу: Підведися, візьми постіль твою і йди в дім твій.
25
І він тієї ж миті підвівся перед ними, взяв постіль, на якій лежав, і пішов до оселі своєї, славлячи Бога.
26
І жах виповнив усіх і прославляли Бога; і, будучи виповнені страхом, говорили: Дивовижні діяння бачили ми нині.
27
Після цього Ісус вийшов і побачив митника, на ймення Левій, що сидів біля митниці, і сказав йому: Йди за Мною.
28
І він, залишивши все, підвівся і простував за Ним.
29
І вчинив для Нього Левій у домі своєму великий бенкет, і там було багато митників та інших, котрі були поруч за столом.
30
А книжники і фарисеї нарікали і казали учням Його: Нащо ви їсте і п’єте з митниками і грішниками?
31
А Ісус сказав їм у відповідь: Не здорові мають потребу на лікаря, а хворі.
32
Я прийшов не праведників кликати до каяття, але грішників.
33
А вони сказали Йому: Чому учні Іванові постяться часто і молитви творять, також і фарисейські учні, а Твої їдять і п’ють?
34
Він сказав їм: Чи можете примусити синів оселі шлюбної поститися, коли з ними наречений?
35
Але настануть дні, коли відбереться в них наречений, і тоді будуть поститися за тих днів.
36
При цьому сказав їм притчу: Ніхто не приставляє латки до благенької одежі, відірвавши від нової одежі, інакше й нову подере, і до старої не підійде латка від неї.
37
І ніхто не вливає молодого вина у міхи старі; а інакше молоде вино роздере міхи і саме витече, – і міхи пропадуть.
38
Але молоде вино необхідно вливати до міхів нових; тоді збережеться і те, і те.
39
Ніхто, коли п’є старе вино, не захоче одразу молодого, бо каже: Старе краще.











Луки 5:1
Луки 5:2
Луки 5:3
Луки 5:4
Луки 5:5
Луки 5:6
Луки 5:7
Луки 5:8
Луки 5:9
Луки 5:10
Луки 5:11
Луки 5:12
Луки 5:13
Луки 5:14
Луки 5:15
Луки 5:16
Луки 5:17
Луки 5:18
Луки 5:19
Луки 5:20
Луки 5:21
Луки 5:22
Луки 5:23
Луки 5:24
Луки 5:25
Луки 5:26
Луки 5:27
Луки 5:28
Луки 5:29
Луки 5:30
Луки 5:31
Луки 5:32
Луки 5:33
Луки 5:34
Луки 5:35
Луки 5:36
Луки 5:37
Луки 5:38
Луки 5:39






Луки 1 / Луки 1
Луки 2 / Луки 2
Луки 3 / Луки 3
Луки 4 / Луки 4
Луки 5 / Луки 5
Луки 6 / Луки 6
Луки 7 / Луки 7
Луки 8 / Луки 8
Луки 9 / Луки 9
Луки 10 / Луки 10
Луки 11 / Луки 11
Луки 12 / Луки 12
Луки 13 / Луки 13
Луки 14 / Луки 14
Луки 15 / Луки 15
Луки 16 / Луки 16
Луки 17 / Луки 17
Луки 18 / Луки 18
Луки 19 / Луки 19
Луки 20 / Луки 20
Луки 21 / Луки 21
Луки 22 / Луки 22
Луки 23 / Луки 23
Луки 24 / Луки 24