A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Луки 4



1
Ісус, виповнений Духом Святим, повернувся від Йордану, і Дух у пустелю Його припровадив.
2
Сорок днів спокушував Його там диявол, і Він нічого не їв упродовж цих днів; а коли вони минули, наостанок відчув, що голодний.
3
І сказав Йому диявол: Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменеві вчинитися хлібом.
4
Ісус сказав йому у відповідь: Написано, що не хлібом єдиним буде жити людина, але кожним словом Божим.
5
І вивів Його диявол на високу гору і показав Йому всі царства землі за одну мить,
6
І сказав Йому диявол: Тобі віддам всю цю владу і славу їхню, бо вона мені передана, і я, кому хочу, даю її;
7
Отож, якщо Ти поклонишся мені, то все Твоє буде.
8
Ісус сказав йому у відповідь: Відійди од Мене, сатано; написано: Господові, Богові твоєму, поклоняйся і Йому одному служи.
9
І повів Його до Єрусалиму, і на храмовому наріжнику поставив, і сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз;
10
Бо написано: Ангелам Своїм заповідає про Тебе зберегти Тебе;
11
І на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.
12
Ісус сказав йому у відповідь: Сказано: Не спокушай Господа, Бога твого.
13
І коли скінчив усі спокуси диявол, то відійшов од Нього до часу;
14
І повернувся Ісус в силі Духу у Галілею, і полинули про Нього чутки по всій довколишній країні.
15
Він навчав у синагогах їхніх і всі Його прославляли.
16
І прийшов до Назарету, де виховувався, і за звичаєм Своїм зайшов суботнього дня до синагоги, і, підвівшись, забажав читати.
17
Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він розгорнув книжку; знайшов місце, де було написано:
18
Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити вбогим і послав Мене уздоровлювати пригнічених серцем, проповідувати полоненим звільнення, сліпим – прозріння, відпускати на волю змучених.
19
Проповідувати рік Господній, сприятливий.
20
І, згорнувши книгу і віддавши служникові, сів; і очі всіх, що були в синагозі, були спрямовані на Нього.
21
І Він почав говорити їм: Нині справдилося Писання оце, котре ви чули.
22
І всі засвідчили Йому це, і дивувалися зі слів благодаті, що виходили з уст Його, і казали: Чи це не Йосипів син?
23
Він сказав їм: Авжеж, ви скажете Мені приповідку: Лікарю! Уздоров Самого Себе; вчини також тут, у Твоїй вітчизні, те, що, як ми чули, було в Капернаумі.
24
І сказав: Істину кажу вам: Жодного пророка не приймають у своїй вітчизні.
25
По правді кажу вам: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли замкнуте небо було на три роки і шість місяців аж так, що вчинився великий голод по всій землі.
26
І до жодної з них не був посланий Ілля, а лише до вдови у Сарепту Сидонську;
27
Багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жодний з них не очистився, окрім Наамана сирійця.
28
Зачувши сказане, всі в синагозі виповнилися люттю,
29
І, підвівшися, вигнали Його геть із міста, і повели на вершину гори, на котрій їхнє місто було збудоване, щоб скинути Його донизу.
30
Але Він, пройшовши поміж ними, відійшов.
31
І прийшов до Капернауму, місто галілейське, і навчав їх у дні суботні.
32
І дивувалися з учення Його, бо слово Його було владне.
33
Був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа бісівського, і він закричав несамовитим голосом:
34
Припини! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
35
Ісус заборонив йому, сказавши: Замовкни і вийди з нього. І демон, поваливши чоловіка посередині синагоги, вийшов з нього, анітрохи не завдавши йому шкоди.
36
І виповнив усіх жах, і загомоніли поміж собою: Що ж воно означає, що Він владно, із силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
37
І полинула чутка про Нього по всіх довколишніх місцях краю.
38
Він вийшов із синагоги, і пішов до оселі Симона; а теща Симонова була у важкій пропасниці; і просили Його за неї.
39
Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу підвелася і служила їм.
40
А коли зайшло сонце, приводили до Нього усіх хворих на різні недуги, і Він клав на кожного з них руки, і уздоровлював їх.
41
Виходили також і демони з багатьох із криком і казали: Ти Христос, Син Божий. Але Він забороняв їм виповідати, що вони відають, що Він є Христос.
42
А коли настав день, Він вийшов з оселі й пішов на пустельне місце, і народ шукав Його, і, як приходив до Нього, то затримували Його, щоб не відходив од них.
43
Але Він сказав їм: Іншим містам також Я маю благовістити Царство Боже, бо на те Мене післано.
44
І проповідував у синагогах галілейських.











Луки 4:1

Луки 4:2

Луки 4:3

Луки 4:4

Луки 4:5

Луки 4:6

Луки 4:7

Луки 4:8

Луки 4:9

Луки 4:10

Луки 4:11

Луки 4:12

Луки 4:13

Луки 4:14

Луки 4:15

Луки 4:16

Луки 4:17

Луки 4:18

Луки 4:19

Луки 4:20

Луки 4:21

Луки 4:22

Луки 4:23

Луки 4:24

Луки 4:25

Луки 4:26

Луки 4:27

Луки 4:28

Луки 4:29

Луки 4:30

Луки 4:31

Луки 4:32

Луки 4:33

Луки 4:34

Луки 4:35

Луки 4:36

Луки 4:37

Луки 4:38

Луки 4:39

Луки 4:40

Луки 4:41

Луки 4:42

Луки 4:43

Луки 4:44







Луки 1 / Луки 1

Луки 2 / Луки 2

Луки 3 / Луки 3

Луки 4 / Луки 4

Луки 5 / Луки 5

Луки 6 / Луки 6

Луки 7 / Луки 7

Луки 8 / Луки 8

Луки 9 / Луки 9

Луки 10 / Луки 10

Луки 11 / Луки 11

Луки 12 / Луки 12

Луки 13 / Луки 13

Луки 14 / Луки 14

Луки 15 / Луки 15

Луки 16 / Луки 16

Луки 17 / Луки 17

Луки 18 / Луки 18

Луки 19 / Луки 19

Луки 20 / Луки 20

Луки 21 / Луки 21

Луки 22 / Луки 22

Луки 23 / Луки 23

Луки 24 / Луки 24