1 |
Одного дня, коли Він навчав народ у храмі і благовістив, наблизилися першосвященики і книжники із старшинами, |
2 |
І сказали Йому: Повідай нам, якою владою Ти все це чиниш, або хто дав Тобі цю владу? |
3 |
Він сказав їм у відповідь: Запитаю Я вас про одне, і скажіть Мені: |
4 |
Хрещення Іванове з небес було, чи від людей? |
5 |
А вони, порадившися поміж собою, казали: Якщо скажемо: З небес, то мовить: Чому ж ви не повірили йому? |
6 |
А якщо скажемо: Від людей, то увесь народ поб’є нас камінням, бо він переконаний, що Іван є пророк. |
7 |
І відповідали: Не знаємо, звідки. |
8 |
Ісус сказав їм у відповідь: І Я не скажу вам, якою владою це вчиняю. |
9 |
І почав Він оповідати народові притчу оцю: Один чоловік посадив виноградника і віддав його виноградарям, а сам виїхав на тривалий час; |
10 |
А вже певного часу послав до виноградарів служника, щоб вони дали йому плодів з виноградника, але виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим. |
11 |
І знову послав до них іншого служника, але вони й цього прибили й облаяли й відіслали ні з чим. |
12 |
І ще третього послав; але вони й цього, зранивши, прогнали. |
13 |
Тоді сказав господар виноградника: Що маю вчинити? Пошлю сина мого улюбленого; можливо, побачивши його, засоромляться. |
14 |
Але виноградарі, побачивши його, міркували поміж собою, кажучи: Це – спадкоємець; ходімо, заб’ємо його, і спадок його буде нашим. |
15 |
І вивели його геть із виноградника і вбили. То що вчинить з ними господар винограднику? |
16 |
Прийде і вигубить виноградарів тих і віддасть виноградника іншим. Ті, що це чули, сказали: Нехай не буде! |
17 |
Але Він поглянув на них і сказав: Що означає це, що написане: Камінь, котрого відкинули будівничі, той самий (камінь) став наріжним! |
18 |
Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; а на кого він упаде, того роздушить. |
19 |
І шукали в цім часі священики і книжники, аби покласти на Нього руки, але боялися народу, бо втямили, що про них сказав Він цю притчу. |
20 |
І спостерігали за Ним, а тоді підіслали недобрих людей, котрі вдавали з себе праведних, щоб Його упіймати на якомусь слові, а відтак видати старшинам і владі правителя. |
21 |
І вони запитали Його: Учителю! Ми знаємо, що Ти правдиво говориш і навчаєш, і не зважаєш на особу, але істинно Божої дороги навчаєш. |
22 |
Чи дозволено нам давати кесареві податок, чи ні? |
23 |
А Він, зрозумівши лукавство їхнє, сказав їм: Нащо ви Мене спокушаєте? |
24 |
Покажіть Мені динарій: Чиє на ньому зображення і напис? Вони відповідали: Кесарове. |
25 |
Він сказав їм: Отож, віддайте кесарове кесарю, а Боже – Богові. |
26 |
І не могли зловити Його на слові перед народом, і, здивувавшися з відповіді Його, замовкли. |
27 |
Тоді прийшли деякі із саддукеїв, що нехтують воскресінням, і запитали Його: |
28 |
Учителю! Мойсей написав нам, що коли у когось помре брат, котрий мав дружину, і помре бездітним, то брат його мусить взяти його дружину і відновити сім’я братові своєму. |
29 |
Було семеро братів: перший, узявши дружину, помер бездітним; |
30 |
Узяв ту дружину другий (брат), і той помер бездітним; |
31 |
Узяв її третій, і також усі семеро, й померли, не залишивши дітей; |
32 |
Після всіх померла й жінка. |
33 |
Отож, за воскресіння котрого з них буде вона дружиною? Бо семеро мали її за дружину. |
34 |
Ісус сказав їм у відповідь: Діти віку цього шлюбляться і виходять заміж; |
35 |
А ті, що будуть достойні того віку і воскресіння з мертвих, – не будуть ні одружуватися, ні заміж виходити. |
36 |
І померти вже не можуть, бо вони такі ж, як ангели, і суть сини Божі, будучи синами воскресіння. |
37 |
А що мертві воскреснуть, то й Мойсей показав при купині, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. |
38 |
Але Бог не є Бог мертвих, а живих, бо в Нього всі живі. |
39 |
На це деякі із книжників сказали: Учителю! Ти добре сказав. |
40 |
І вже не сміли запитувати Його ані про що. А Він сказав їм: |
41 |
Чому кажуть, що Христос є син Давидів? |
42 |
Адже сам Давид каже у книзі Псалмів: Сказав Господь Господові моєму: Сиди праворуч Мене, |
43 |
Аж доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх. |
44 |
Отож, Давид Господом називає Його; то як же Він син йому? |
45 |
І коли слухав увесь народ, Він сказав учням Своїм: |
46 |
Остерігайтеся книжників, котрі полюбляють ходити в довгій одежі і люблять вітання в народних зібраннях, сидіти попереду в синагогах і перші місця на бенкетах, |
47 |
Котрі пожирають оселі вдів і лицемірно довго моляться; через те вони дістануть найтяжче осудження.
|
Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha |
No Data |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Луки 20:1 |
Луки 20:2 |
Луки 20:3 |
Луки 20:4 |
Луки 20:5 |
Луки 20:6 |
Луки 20:7 |
Луки 20:8 |
Луки 20:9 |
Луки 20:10 |
Луки 20:11 |
Луки 20:12 |
Луки 20:13 |
Луки 20:14 |
Луки 20:15 |
Луки 20:16 |
Луки 20:17 |
Луки 20:18 |
Луки 20:19 |
Луки 20:20 |
Луки 20:21 |
Луки 20:22 |
Луки 20:23 |
Луки 20:24 |
Луки 20:25 |
Луки 20:26 |
Луки 20:27 |
Луки 20:28 |
Луки 20:29 |
Луки 20:30 |
Луки 20:31 |
Луки 20:32 |
Луки 20:33 |
Луки 20:34 |
Луки 20:35 |
Луки 20:36 |
Луки 20:37 |
Луки 20:38 |
Луки 20:39 |
Луки 20:40 |
Луки 20:41 |
Луки 20:42 |
Луки 20:43 |
Луки 20:44 |
Луки 20:45 |
Луки 20:46 |
Луки 20:47 |
|
|
|
|
|
|
Луки 1 / Луки 1 |
Луки 2 / Луки 2 |
Луки 3 / Луки 3 |
Луки 4 / Луки 4 |
Луки 5 / Луки 5 |
Луки 6 / Луки 6 |
Луки 7 / Луки 7 |
Луки 8 / Луки 8 |
Луки 9 / Луки 9 |
Луки 10 / Луки 10 |
Луки 11 / Луки 11 |
Луки 12 / Луки 12 |
Луки 13 / Луки 13 |
Луки 14 / Луки 14 |
Луки 15 / Луки 15 |
Луки 16 / Луки 16 |
Луки 17 / Луки 17 |
Луки 18 / Луки 18 |
Луки 19 / Луки 19 |
Луки 20 / Луки 20 |
Луки 21 / Луки 21 |
Луки 22 / Луки 22 |
Луки 23 / Луки 23 |
Луки 24 / Луки 24 |