Українська Біблія 2006

Луки 2

За тих днів вийшов наказ від кесаря Августа вчинити перепис по всій землі.

Це був перший перепис, коли у Сирії володарював Квіриній.

І пішли всі записуватися, кожне до свого міста.

Пішов також і Йосип з Галілеї, з міста Назарету, що в Юдеї, у місто Давидове, що називалося Віфлеєм, тому що він був із дому і міста Давидового,

Записатися з Марією, заручену йому дружиною, котра була вагітна.

А коли вони були там, то настав час їй породити;

І породила Сина свого первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, тому що не було їм місця в заїзді.

У тій країні були на полі пастухи, котрі утримували нічну сторожу біля череди своєї.

Аж раптом Ангел постав перед ними, і слава Господня осяяла їх, і виповнилися страхом великим.

І сказав їм Ангел: Не бійтеся; я зві щаю вам велику радість, котра буде всім людям:

Бо нині народився вам у місті Давидовому Рятівник, Котрий є Христос Господь;

І ось вам ознака: Ви знайдете Немовлятко сповите – у яслах лежатиме.

І раптом з’явилося з Ангелом численне військо небесне, що прославляло Бога і гукало:

Слава Богові на висоті, і на землі мир, а в людях добра воля.

Коли Ангели відійшли од них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо до Віфлеєму і подивимося, що там сталося, про що звістив нам Господь.

І поквапилися і прийшли, і знайшли Марію і Йосипа, і Немовлятко, що лежало в яслах.

Ті, що бачили, оповідали про те, що було повідане про оце Немовля.

І всі, хто чув, дивувалися з того, що розповідали їм пастухи.

А Марія зберігала всі ці слова, складаючи в серці своєму.

І повернулися пастухи, славлячи і вихваляючи Бога за все те, що чули і бачили, як їм сказано було.

Як минуло вісім днів, коли необхідно було обрізати Немовля, дали Йому ймення Ісус, назване Ангелом передніше зачаття Його у лоні.

А коли виповнилися дні очищення їх, за Мойсеєвим законом, принесли Його до Єрусалиму, щоб явити перед Господом,

Як записано в Законі Господньому, щоб усіляке дитя чоловічої статі, що розкриває лоно, було посвячене Господові.

І щоби принести в пожертву, як передбачено в Законі Господньому, дві горлиці, або ж двох голуб’яток.

Тоді був у Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний і благочестивий, що начікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.

Йому було явлено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.

І прийшов він у Дусі до храму. І коли батьки принесли Дитятко Ісуса, щоб звершити над Ним узвичаєний обряд,

Він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

А зараз, Господе, дозволь відійти служникові Твоєму, за словом Твоїм, з миром,

Тому що побачили очі мої порятунок Твій,

Котрого Ти приготував перед усіма народами.

Світло для просвіти поганів, і славу народу Твого Ізраїля.

А Йосип і Матір Його дивувалися зі сказаного про Нього.

І благословив їх Симеон, і сказав Марії, матері Його: Ось, лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, і на знак незгоди, –

І тобі самій меч прониже душу, – нехай відкриються заміри багатьох сердець.

Була тут також Анна пророчиця, донька Фануїлова з коліна Асирового, що сягнула глибокої старости, і прожила з чоловіком від дівування свого сім років,

Удова років вісімдесяти чотирьох, котра не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.

І вона о тій хвилині підійшла і прославляла Господа, і говорила про Нього усім, що наджидали визволення в Єрусалимі.

І коли вони звершили все за приписами Закону Господнього, повернулися до Галілеї, до міста свого Назарету.

А Дитя виростало і зміцнювалося духом, виповнюючися премудрістю; і благодать Божа була на Ньому.

Щороку батьки Його ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

І коли Йому виповнилося дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалиму на свято;

Та коли по закінченні днів свята поверталися, то залишився юнак Ісус в Єрусалимі; і не помітили цього Йосип і Матір Його;

Але сподівалися, що Він іде з іншими; а коли пройшли одноденний шлях, почали шукати Його поміж родичами і знайомими;

І коли не знайшли Його, то повернулися до Єрусалиму, шукаючи Його.

За три дні знайшли Його в храмі, Він сидів поміж учителями, слухав їх і запитував їх;

А всі, хто слухав Його, дивувалися з розуму і з відповідей Його.

А коли побачили Його, то збентежилися; і Матір Його сказала Йому: Сину! Що Ти вчинив з нами? Ось, батько Твій і я з великою скорботою шукали Тебе.