A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Ісая 57



1
Праведник помирає, і ніхто не приймає цього до серця; і мужі набожні беруться від землі, і ніхто не помислить, що праведник береться від зла.
2
Він відходить до миру; на ложах своїх спочиватимуть ті, що ходять у правді.
3
Але наблизьтеся сюди ви, сини чаклунки, насіння перелюбника і блудниці.
4
Над ким ви збиткуєтеся? Супроти кого роззявляєте рота і висолоплюєте язика? Чи не діти ви злочину, насіння облуди,
5
Розпалені пожаданням до ідолів під кожним гіллястим деревом, протинаєте дітей біля струмків і поміж розколинами у скелях?
6
У гладенькому камінні струмків доля твоя; воно, воно жереб твій; йому ти вчиняєш поливання і приносиш пожертви: чи можу Я цим удовольнитися?
7
На високій і стрімкій горі ти ставиш ложе твоє і туди виходиш приносити пожертву.
8
За дверима також і за одвірками лишаєш пам’ятні позначки твої; бо, відвернувшись од Мене, ти оголюєшся і виходиш; поширюєш ложе твоє і домовляєшся з тими із них, з котрими любиш лежати, оглядаєш місце розпусти.
9
Ти ходила також до царя (Молоха) з духмяним миром, і накопичувала пахучу оливу, і далеко посилала посланців своїх, і принижувалася до шеолу.
10
Від тривалого шляху твого стомлювалася, але не говорила: Надія утрачена! Усе ще знаходила жвавість у руці твоїй і через те не відчувала виснаження.
11
Кого ж ти злякалася і настрашилася, що стала зрадливою, і Мене перестала пам’ятати і берегти в серці твоєму? Чи не тому, що Я мовчав, і причому довго, ти перестала боятися Мене?
12
Я покажу правду твою і справи твої; і вони будуть не на користь тобі.
13
Коли ти будеш волати, чи врятує тебе збіговисько твоє? – Усіх їх розвіє вітер, розпорошить подмух; а той, що сподівається на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю.
14
І сказав: Прокладіть, будуйте, рівняйте дорогу, приберіть перешкоди зі шляху народу Мого.
15
Бо так говорить Високий і Всевишній, Вічно живий, – Святий імення Його: Я живу на високих небесах і в святині, і також із зажуреними і сумирними духом, щоб оживляти дух сумирних і оживляти серця подоланих.
16
Бо не вічно буду Я судитися і не до кінця гніватися; інакше знесиліє переді Мною дух і всіляке дихання, Мною утворене.
17
За гріх користолюбства його Я гнівався, і завдавав йому урази, утаємничував обличчя і обурювався; але він одвернувся, і пішов дорогою серця свого.
18
Я бачив його шляхи, і уздоровлю його і буду водити його, і втішати його і зажурених його.
19
Я дотримаюся слова; мир, мир далекому і ближньому, – говорить Господь, і уздоровлю його.
20
А лиходії – як море збурене, котре не може заспокоїтися, і котрого води викидають намул і твань.
21
Немає миру лиходіям, говорить Бог мій.











Ісая 57:1
Ісая 57:2
Ісая 57:3
Ісая 57:4
Ісая 57:5
Ісая 57:6
Ісая 57:7
Ісая 57:8
Ісая 57:9
Ісая 57:10
Ісая 57:11
Ісая 57:12
Ісая 57:13
Ісая 57:14
Ісая 57:15
Ісая 57:16
Ісая 57:17
Ісая 57:18
Ісая 57:19
Ісая 57:20
Ісая 57:21






Ісая 1 / Ісая 1
Ісая 2 / Ісая 2
Ісая 3 / Ісая 3
Ісая 4 / Ісая 4
Ісая 5 / Ісая 5
Ісая 6 / Ісая 6
Ісая 7 / Ісая 7
Ісая 8 / Ісая 8
Ісая 9 / Ісая 9
Ісая 10 / Ісая 10
Ісая 11 / Ісая 11
Ісая 12 / Ісая 12
Ісая 13 / Ісая 13
Ісая 14 / Ісая 14
Ісая 15 / Ісая 15
Ісая 16 / Ісая 16
Ісая 17 / Ісая 17
Ісая 18 / Ісая 18
Ісая 19 / Ісая 19
Ісая 20 / Ісая 20
Ісая 21 / Ісая 21
Ісая 22 / Ісая 22
Ісая 23 / Ісая 23
Ісая 24 / Ісая 24
Ісая 25 / Ісая 25
Ісая 26 / Ісая 26
Ісая 27 / Ісая 27
Ісая 28 / Ісая 28
Ісая 29 / Ісая 29
Ісая 30 / Ісая 30
Ісая 31 / Ісая 31
Ісая 32 / Ісая 32
Ісая 33 / Ісая 33
Ісая 34 / Ісая 34
Ісая 35 / Ісая 35
Ісая 36 / Ісая 36
Ісая 37 / Ісая 37
Ісая 38 / Ісая 38
Ісая 39 / Ісая 39
Ісая 40 / Ісая 40
Ісая 41 / Ісая 41
Ісая 42 / Ісая 42
Ісая 43 / Ісая 43
Ісая 44 / Ісая 44
Ісая 45 / Ісая 45
Ісая 46 / Ісая 46
Ісая 47 / Ісая 47
Ісая 48 / Ісая 48
Ісая 49 / Ісая 49
Ісая 50 / Ісая 50
Ісая 51 / Ісая 51
Ісая 52 / Ісая 52
Ісая 53 / Ісая 53
Ісая 54 / Ісая 54
Ісая 55 / Ісая 55
Ісая 56 / Ісая 56
Ісая 57 / Ісая 57
Ісая 58 / Ісая 58
Ісая 59 / Ісая 59
Ісая 60 / Ісая 60
Ісая 61 / Ісая 61
Ісая 62 / Ісая 62
Ісая 63 / Ісая 63
Ісая 64 / Ісая 64
Ісая 65 / Ісая 65
Ісая 66 / Ісая 66