A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Екклезіяст 9



1
До всього цього я навернув серце моє, щоб осягнути, що праведні і мудрі та діяння їхні – в руці Божій, і що людина ні любови, ані ненависти не відає у всьому тому, що перед нею.
2
Усьому і всім одне: одна доля праведникові і лиходієві, доброму і злому, чистому і нечистому, тому, що приносить пожертву, і тому, що не приносить пожертви; як доброчинному, так само й грішникові, як присягальникові, так само й тому, що боїться присяги.
3
Оце ж бо й лихо у всьому, що чиниться під сонцем, що доля однакова для всіх, і серце синів людських виповнене злом, і безум у серці їхньому, і в житті їхньому, а відтак вони відходять до померлих.
4
Хто перебуває серед живих, у того ще є надія, бо навіть псові живому ліпше, аніж мертвому левові.
5
Живі знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають, і вже немає їм заплати, тому що пам’ять про них у забутті.
6
І любов їхня, і ненависть їхня, і ревнощі їхні вже пощезли, і вже немає їм частки навіки ні в чому, що чиниться під сонцем.
7
Тож простуй, їж весело хліб твій і пий на радощах серця твого вино твоє, коли Бог прихильний до справ твоїх.
8
Нехай же буде повсякчас одяг твій світлим, і нехай не бракує єлею на голові твоїй.
9
Утішайся життям із дружиною, котру любиш, упродовж усіх днів марнотного життя твого, і котру тобі дав Бог під сонцем на всі марнотні дні твої; тому що це – доля твоя в житті і трудах твоїх, котрими ти працюєш під сонцем.
10
Усе, що може рука твоя робити, чини за силою, тому що в могилі, куди ти підеш, немає ні роботи, ні роздумів, ні пізнання, ані мудрости.
11
І знову зауважив я під сонцем, що не метким дається успішно бігти, не хоробрим – перемога, не мудрим – хліб, і не в розумних – багатство, і не вправним – прихильність, але час і випадок для всіх згаданих.
12
Бо людина не відає свого часу, як риба попадає у невідворотню сіть, і як птахи заплутуються в сільцях; так і сини людські потрапляють у лихоліття, коли воно несподівано приходить на них.
13
Ось, яку ще мудрість бачив я під сонцем, і вона видалася мені важливою.
14
Місто невелике, і людей у ньому небагато; до нього наблизився великий цар, і взяв в облогу його, і вчинив супроти нього значні заходи в облозі;
15
Але в місті виявився мудрий бідак, і він урятував своєю мудрістю це місто; проте ніхто не згадав про цього бідного чоловіка.
16
І сказав я: Мудрість краща від сили, і все-таки мудрість бідака зневажається, і слів його не чують.
17
Слова мудрих, мовлені спокійно, вислуховуються краще, аніж крик володаря поміж безглуздими.
18
Мудрість краща од військових знарядь; але один грішник вигубить багато добра.











Екклезіяст 9:1
Екклезіяст 9:2
Екклезіяст 9:3
Екклезіяст 9:4
Екклезіяст 9:5
Екклезіяст 9:6
Екклезіяст 9:7
Екклезіяст 9:8
Екклезіяст 9:9
Екклезіяст 9:10
Екклезіяст 9:11
Екклезіяст 9:12
Екклезіяст 9:13
Екклезіяст 9:14
Екклезіяст 9:15
Екклезіяст 9:16
Екклезіяст 9:17
Екклезіяст 9:18






Екклезіяст 1 / Екк 1
Екклезіяст 2 / Екк 2
Екклезіяст 3 / Екк 3
Екклезіяст 4 / Екк 4
Екклезіяст 5 / Екк 5
Екклезіяст 6 / Екк 6
Екклезіяст 7 / Екк 7
Екклезіяст 8 / Екк 8
Екклезіяст 9 / Екк 9
Екклезіяст 10 / Екк 10
Екклезіяст 11 / Екк 11
Екклезіяст 12 / Екк 12