A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Приповісті 6



1
Сину мій! Якщо ти поручився за ближнього твого і подав руку твою за іншого,
2
Ти пов’язав себе словами уст твоїх, спійманий словами уст твоїх.
3
Учини, сину мій, ось що, і визволи себе, бо ти попав до рук ближнього твого: піди, упади біля ніг і благай ближнього твого;
4
Не дай сну очам твоїм і дрімання повікам твоїм.
5
Рятуйся, як сарна з руки, і як пташка з руки птахолова.
6
Піди до мурашки, ледарю, придивися до порухів її, і будь мудрим.
7
Немає в неї ні чільника, ні урядовця, ні володаря;
8
Але вона збирає влітку хліб свій, підбирає під час жнив їжу свою.
9
Доки ти, ледарю, будеш спати? Коли ти підведешся від сну твого?
10
Трохи поспиш, трішки подрімаєш, недовго, склавши руки, полежиш:
11
І прийде, як перехожий, убогість твоя, і нужда твоя, мов розбійник.
12
Людина лукава, чоловік лихий ходить з брехливими устами.
13
Моргає очима своїми, соває ногами своїми, подає ознаки пальцями своїми;
14
Підступ у серці його; він задумує лихе о будь-якій порі, сіє розбрат.
15
За це несподівано запопаде погибель його, раптом буде побитий – без уздоровлення,
16
Ось шестеро, що ненавидить Господь, навіть семеро, що бридке душі Його:
17
Очі пихаті, язик брехливий, і руки, що проливають кров без вини,
18
Серце, що плекає лихі заміри, ноги, що швидко бігають на злочинне,
19
Лжесвідок, що чинить брехливу обмову і який сіє сварку поміж братами.
20
Сину мій! Бережи заповідь батька твого і не відкидай повчань матері твоєї.
21
Прив’яжи їх до серця твого назавжди, обгорни ними шию твою.
22
Коли ти підеш, вони будуть провадити тобою, коли ляжеш спати, будуть охороняти тебе; коли пробудишся, будуть бесідувати з тобою;
23
Бо заповідь є світильник, і повчання – світло, і напутлива наука – шлях до життя.
24
Щоб застерегти тебе від недоброї жінки, від облесливого язика чужинки,
25
Не зажадай вроди її у серці твоєму, і нехай не звабить вона тебе віями своїми;
26
Тому що через жінку-розпусницю убожіють до кусника хліба, а заміжня жінка зваблює дорог у душу.
27
Чи може хтось узяти собі вогонь за пазуху, щоб не прогоріла одежа його?
28
Чи може хтось ходити по жарові, і не обпекти ніг своїх?
29
Те саме трапляється з тими, хто входить до дружини ближнього свого; хто торкнеться до неї, не залишиться без вини.
30
Не попускають злодієві, якщо він краде, щоб наситити душу свою, коли він голодний;
31
Але, коли впіймають його, мусить заплатити усемеро, віддасть усесеньке майно дому свого.
32
А хто чинить перелюб із жінкою, у того бракує розуму; той губить душу свою, хто це чинить.
33
Побиття і ганьбу знайде він, і ганьба його не зітреться.
34
Тому що ревнощі – лютість чоловіка, і не пощадить він у день помсти.
35
Не прийме викупу і не вдовольниться, хоч скільки ти не примножував би дарів.











Приповісті 6:1
Приповісті 6:2
Приповісті 6:3
Приповісті 6:4
Приповісті 6:5
Приповісті 6:6
Приповісті 6:7
Приповісті 6:8
Приповісті 6:9
Приповісті 6:10
Приповісті 6:11
Приповісті 6:12
Приповісті 6:13
Приповісті 6:14
Приповісті 6:15
Приповісті 6:16
Приповісті 6:17
Приповісті 6:18
Приповісті 6:19
Приповісті 6:20
Приповісті 6:21
Приповісті 6:22
Приповісті 6:23
Приповісті 6:24
Приповісті 6:25
Приповісті 6:26
Приповісті 6:27
Приповісті 6:28
Приповісті 6:29
Приповісті 6:30
Приповісті 6:31
Приповісті 6:32
Приповісті 6:33
Приповісті 6:34
Приповісті 6:35






Приповісті 1 / При 1
Приповісті 2 / При 2
Приповісті 3 / При 3
Приповісті 4 / При 4
Приповісті 5 / При 5
Приповісті 6 / При 6
Приповісті 7 / При 7
Приповісті 8 / При 8
Приповісті 9 / При 9
Приповісті 10 / При 10
Приповісті 11 / При 11
Приповісті 12 / При 12
Приповісті 13 / При 13
Приповісті 14 / При 14
Приповісті 15 / При 15
Приповісті 16 / При 16
Приповісті 17 / При 17
Приповісті 18 / При 18
Приповісті 19 / При 19
Приповісті 20 / При 20
Приповісті 21 / При 21
Приповісті 22 / При 22
Приповісті 23 / При 23
Приповісті 24 / При 24
Приповісті 25 / При 25
Приповісті 26 / При 26
Приповісті 27 / При 27
Приповісті 28 / При 28
Приповісті 29 / При 29
Приповісті 30 / При 30
Приповісті 31 / При 31