A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Приповісті 25



1
І оце притчі Соломонові, котрі зібрали мужі Єзекії, царя Юдиного.
2
Слава Божа – утаємничувати справу, а слава царів – досліджувати справу.
3
Небо для високости і земля для глибини, так серця царів – недослідні.
4
Відділи домішки від срібла, і вийде у ливарника посудина.
5
Усунь лиходія від царя, і престол його утвердиться правдою.
6
Не пишайся перед лицем царя і на місце шляхетних не ставай;
7
Тому що краще, коли скажуть тобі: Підійди сюди, сядь вище, аніж, коли принизять тебе перед шляхетним, котрого бачили очі твої.
8
Не зачинай квапливо позову, інакше, що будеш чинити при завершенні, коли суперник твій осоромить тебе?
9
Здійснюй позов із суперником твоїм, але таємниці іншого не розкривай.
10
Щоб не докоряв тобі той, що зачує це, бо тоді ганьба твоя не відійде від тебе.
11
Золоті яблука в срібних прозорих посудинах – слово, сказане пристойно.
12
Золота сережка і прикраса з чистого золота – мудрий викривач для уважного вуха.
13
Що прохолода від снігу в жнива, те ж таки незрадливий посланець для того, хто послав його; він приносить душі володаря свого розраду.
14
Як хмара і вітри без дощу, так людина, що вихваляється нещирими дарунками.
15
Покірністю схиляється до милості вельможа, і м’який язик ламає кістку.
16
Ти знайшов мед? Споживай досхочу, але не переїдай його, щоб не вивернути його.
17
Не ходи часто в дім друга твого, щоб він не збайдужів до тебе і не зненавидів тебе.
18
Що молот, і меч, і гостра стріла, те саме й чоловік, що вирікає облудне свідчення супроти ближнього свого.
19
Що зламаний зуб і знесилена нога, те й надія на зрадливого чоловіка в день лиха.
20
Наче той, що скидає з себе одежу холодного дня, що оцет на рану, – саме такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.
21
Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, дай йому води.
22
Тому що, учиняючи так, ти збираєш яркі жарини на голову його: Господь заплатить тобі.
23
Північний вітер приносить дощ; а утаємничений язик – невдоволені обличчя.
24
Краще жити в кутку на даху, аніж з дружиною сварливою в просторій оселі.
25
Що холодна вода для знесиленої спрагою душі, те саме й добра вість з далекого краю.
26
Мов скаламучена криничка, і наче пошкоджене джерело, – праведник, що падає перед лиходієм.
27
Як не добре споживати багато меду, так само домагатися власної слави, – не є слава.
28
Що місто зруйноване, без мурів, те саме й чоловік, що не володіє духом своїм.











Приповісті 25:1
Приповісті 25:2
Приповісті 25:3
Приповісті 25:4
Приповісті 25:5
Приповісті 25:6
Приповісті 25:7
Приповісті 25:8
Приповісті 25:9
Приповісті 25:10
Приповісті 25:11
Приповісті 25:12
Приповісті 25:13
Приповісті 25:14
Приповісті 25:15
Приповісті 25:16
Приповісті 25:17
Приповісті 25:18
Приповісті 25:19
Приповісті 25:20
Приповісті 25:21
Приповісті 25:22
Приповісті 25:23
Приповісті 25:24
Приповісті 25:25
Приповісті 25:26
Приповісті 25:27
Приповісті 25:28






Приповісті 1 / При 1
Приповісті 2 / При 2
Приповісті 3 / При 3
Приповісті 4 / При 4
Приповісті 5 / При 5
Приповісті 6 / При 6
Приповісті 7 / При 7
Приповісті 8 / При 8
Приповісті 9 / При 9
Приповісті 10 / При 10
Приповісті 11 / При 11
Приповісті 12 / При 12
Приповісті 13 / При 13
Приповісті 14 / При 14
Приповісті 15 / При 15
Приповісті 16 / При 16
Приповісті 17 / При 17
Приповісті 18 / При 18
Приповісті 19 / При 19
Приповісті 20 / При 20
Приповісті 21 / При 21
Приповісті 22 / При 22
Приповісті 23 / При 23
Приповісті 24 / При 24
Приповісті 25 / При 25
Приповісті 26 / При 26
Приповісті 27 / При 27
Приповісті 28 / При 28
Приповісті 29 / При 29
Приповісті 30 / При 30
Приповісті 31 / При 31