A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Приповісті 17



1
Краще кусень хліба і мир до нього, аніж оселя, з м’ясом уповні, та в незгоді.
2
Розумний служник панує над розпутним сином, і між братами поділить спадок.
3
Плавильня – для срібла і горно для золота, а серце випробовує Господь.
4
Злодій зважає на уста злочинців, а лукавий пильнує язика згубного.
5
Хто збиткується над убогими, той зневажає Творця його; хто тішиться лихом, той не залишиться без покари.
6
Вінець літніх людей – сини синів, і слава дітей, – батьки їхні.
7
Не личить безглуздому поважна мова, а поготів шляхетному – вуста брехливі.
8
Подарунок – коштовний камінь в очах того, хто володіє ним; тому, куди не піде, скрізь матиме успіх.
9
Той, хто покриває переступ, шукає любови; а хто знову нагадує про нього, той віддаляється від товариша.
10
На розумного переконливіше діє догана, аніж на безглуздого сто ударів.
11
Недобрий шукає тільки заколоту; а тому жорстокий ангел буде посланий супроти нього.
12
Краще людині зустріти ведмедицю, в котрої відібрали дітей, аніж безглуздого з його глупотою.
13
Хто за добро віддає злом, від оселі його не відійде лихо.
14
Початок сварки – наче прорив води; припини сварку, доки не спалахнула вона.
15
Той, хто виправдовує лиходіїв і звинувачує праведного – обидва мерзота перед Господом.
16
Нащо скарб в руках безглуздого? Для надбання мудрости у нього немає розуму,
17
Друг любить о будь-якій порі, і, мов брат, прийде в лиху годину.
18
Чоловік безглуздий готовий на поруку, і дає поруку за ближнього свого.
19
Хто любить сварки, любить гріх; і хто високо підносить браму свою, той шукає занепаду.
20
Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21
Хто народжує безглуздого – собі на горе, і батько безглуздого не знатиме втіхи.
22
Веселе серце діє вдячно, мов лікування, а пригнічений дух висушує кістки.
23
Лиходій бере гостинця з пазухи, щоб викривити шляхи правосуддя.
24
Мудрість – перед обличчям у розумного, а очі безглуздого – на рубежах землі.
25
Безглуздий син – досада батькові своєму і прикрість для матері своєї.
26
Не добре звинувачувати справедливого, і бити шляхетного за правду.
27
Розумний розважливий у словах своїх, і розумний має тверезий глузд.
28
І безглуздий, коли мовчить, може видатися мудрим, і той, хто затуляє уста свої, – розважливим.











Приповісті 17:1
Приповісті 17:2
Приповісті 17:3
Приповісті 17:4
Приповісті 17:5
Приповісті 17:6
Приповісті 17:7
Приповісті 17:8
Приповісті 17:9
Приповісті 17:10
Приповісті 17:11
Приповісті 17:12
Приповісті 17:13
Приповісті 17:14
Приповісті 17:15
Приповісті 17:16
Приповісті 17:17
Приповісті 17:18
Приповісті 17:19
Приповісті 17:20
Приповісті 17:21
Приповісті 17:22
Приповісті 17:23
Приповісті 17:24
Приповісті 17:25
Приповісті 17:26
Приповісті 17:27
Приповісті 17:28






Приповісті 1 / При 1
Приповісті 2 / При 2
Приповісті 3 / При 3
Приповісті 4 / При 4
Приповісті 5 / При 5
Приповісті 6 / При 6
Приповісті 7 / При 7
Приповісті 8 / При 8
Приповісті 9 / При 9
Приповісті 10 / При 10
Приповісті 11 / При 11
Приповісті 12 / При 12
Приповісті 13 / При 13
Приповісті 14 / При 14
Приповісті 15 / При 15
Приповісті 16 / При 16
Приповісті 17 / При 17
Приповісті 18 / При 18
Приповісті 19 / При 19
Приповісті 20 / При 20
Приповісті 21 / При 21
Приповісті 22 / При 22
Приповісті 23 / При 23
Приповісті 24 / При 24
Приповісті 25 / При 25
Приповісті 26 / При 26
Приповісті 27 / При 27
Приповісті 28 / При 28
Приповісті 29 / При 29
Приповісті 30 / При 30
Приповісті 31 / При 31