A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Приповісті 16



1
Серцю людини належать заміри, але від Господа відповідь на язику.
2
Усі шляхи людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3
Запроси Господа у всі заміри твої, і задуми твої справдяться.
4
Усе вчиняв Господь заради Себе і навіть лиходія пильнує на день лиха.
5
Мерзота перед Господом кожний зарозумілий серцем; можна поручитися, що він не залишиться без покари.
6
Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить од злого.
7
Коли Господові до вподоби шляхи людини, Він ворогів її умиротворює з нею.
8
Краще невелике з правдою, аніж багато набутків з неправдою.
9
Серце людини обмірковує шлях свій, але Господь спрямовує ходу її.
10
В устах царя – слово натхнення; вуста його не повинні грішити на суді.
11
Вагівниця і її шальки від Господа; від Нього ж – усі важки в торбині.
12
Мерзота для царів – справа злочинна, тому що правдою потверджується престол.
13
Приємні цареві уста праведні, і того, хто виповідає істину, він любить.
14
Царський гнів – вісник смерти; але мудрий чоловік злагіднить його.
15
У ясному погляді царя – життя, і добра воля його, – наче хмарина з пізнім дощем.
16
Набагато вартніша від золота надбана мудрість, а надбаний розум вартніший від найдобірнішого срібла.
17
Шлях праведних – ухилятися від зла: той оберігає душу свою, хто пильнує шлях свій.
18
Загибелі передує гординя, а падінню – пихатість.
19
Краще бути сумирним духом із покірними, аніж ділити здобич із гордими.
20
Хто влагоджує справу розумно, той знайде успіх, і хто сподівається на Господа, той блаженний.
21
Мудрий серцем назветься розважливим, і приємна мова уст сприятиме навчанню.
22
Розум для тих, що мають його, – джерело життя, а ученість безглуздого – глупота.
23
Серце мудрого вчиняє язика його мудрим і примножує знання в устах його.
24
Приємна мова – щільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25
Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними, але завершення їхнє – торованка до смерти.
26
Трудівник працює для себе, тому що змушує його до того рот його.
27
Чоловік лукавий заміряється вчинити лихе, і на вустах його, наче вогонь спопеляючий.
28
Чоловік підступний сіє розбрат, а обмовник розлучає друзів.
29
Недобра людина зводить ближнього свого і веде його на шлях недобрий.
30
Примружує очі свої, щоб вигадати підступ; прикушує собі губи і вчиняє злочина.
31
Вінець слави – сивина, котра перебуває на шляху правди.
32
У кого тривке терпіння, той вартніший від хороброго, а той, що володіє собою, вартніший від завойовника міста.
33
У полу кидають жереба, але від Господа залежить його вирок.











Приповісті 16:1
Приповісті 16:2
Приповісті 16:3
Приповісті 16:4
Приповісті 16:5
Приповісті 16:6
Приповісті 16:7
Приповісті 16:8
Приповісті 16:9
Приповісті 16:10
Приповісті 16:11
Приповісті 16:12
Приповісті 16:13
Приповісті 16:14
Приповісті 16:15
Приповісті 16:16
Приповісті 16:17
Приповісті 16:18
Приповісті 16:19
Приповісті 16:20
Приповісті 16:21
Приповісті 16:22
Приповісті 16:23
Приповісті 16:24
Приповісті 16:25
Приповісті 16:26
Приповісті 16:27
Приповісті 16:28
Приповісті 16:29
Приповісті 16:30
Приповісті 16:31
Приповісті 16:32
Приповісті 16:33






Приповісті 1 / При 1
Приповісті 2 / При 2
Приповісті 3 / При 3
Приповісті 4 / При 4
Приповісті 5 / При 5
Приповісті 6 / При 6
Приповісті 7 / При 7
Приповісті 8 / При 8
Приповісті 9 / При 9
Приповісті 10 / При 10
Приповісті 11 / При 11
Приповісті 12 / При 12
Приповісті 13 / При 13
Приповісті 14 / При 14
Приповісті 15 / При 15
Приповісті 16 / При 16
Приповісті 17 / При 17
Приповісті 18 / При 18
Приповісті 19 / При 19
Приповісті 20 / При 20
Приповісті 21 / При 21
Приповісті 22 / При 22
Приповісті 23 / При 23
Приповісті 24 / При 24
Приповісті 25 / При 25
Приповісті 26 / При 26
Приповісті 27 / При 27
Приповісті 28 / При 28
Приповісті 29 / При 29
Приповісті 30 / При 30
Приповісті 31 / При 31