Українська Біблія 2006

Псалми 103

Благослови, душе моя, Господа! Господе! Боже мій! Ти дивовижно великий, Ти одягнений славою і величчю.

Ти покриваєшся світлом, як завісою; розпросторюєш небо, мов шатро;

Влаштовуєш над водами горішні палати Твої, вчиняєш хмарини Твоєю колісницею, простуєш на крилах вітру.

Ти витворюєш ангелами Твоїми вітри, служниками Своїми – вогонь палаючий.

Ти поклав підмурки землі, не захитається вона повіки.

Безоднею, немов шатами, покрив Ти її; понад горами стоять води.

Від гніву Твого течуть вони; від голосу грому Твого квапливо втікають.

Виходять на гори, сходять в долини, на місце, котре Ти заснував для них.

Ти окреслив рубіж, котрого не перейдуть, і не повернуться знову, аби покрити землю.

Ти послав джерела в долини, які поміж горами протікають,

Усіх польових звірів напувають; дикі віслюки гамують спрагу свою.

Біля них живуть птахи небесні; поміж гіллям співають.

Ти напуваєш гори із світлиць Твоїх, плодами діянь Твоїх насичується земля.

Ти вирощуєш траву для худоби і зелень – на користь людям, щоб вони отримували плід від землі.

І вино, котре звеселює серце людини, і єлей, від котрого сяє лице її, і хліб, котрий зміцнює серце людини.

Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, котрих Він посадив.

На них гніздяться птахи; кипариси – оселя лелеці;

Високі гори – притулок для кіз диких, скелі – для барсуків притулок.

Він витворив місяця для визначення часу; сонце відає свій захід.

Ти розпросторюєш темряву, і буває ніч, у пітьмі її блукають всі лісові звірі.

Леви ричать за здобиччю і просять у Бога поживи собі.

Сходить сонце, і вони збираються, і лягають у своїх лігвищах.

Виходить людина на клопоти свої, і на працю свою до вечора.

Які численні діяння Твої, Господе! Все вчинив Ти премудро; земля виповнена витворами Твоїми.

Це море – велике і просторе: там плазуни, котрих безліч, тварини малі з великими.

Там плавають кораблі, і цей левіятан, котрого Ти вчинив, щоб йому бавитися у морі.

Усі вони від Тебе наджидають, щоб Ти дав їм харчі їхні у відповідний час.

Даєш їм – приймають, розтулюєш руку Твою – насичуються добром.

Утаємничиш лице Твоє – бентежаться; відбереш духа їхнього – помирають і в порох свій повертаються.

Пошлеш духа Твого – вчиняються, і Ти оновлюєш лице землі.

Нехай же буде Господові слава, навіки; нехай радіє Господь діяннями Своїми!

Погляне на землю, – і вона здригається; торкнеться гір, і вони в диму.

Буду співати Господові упродовж мого життя, буду співати Богові моєму, доки житиму.

Нехай буде приємна для Нього пісня моя; буду радіти Господом.

Нехай щезнуть грішники на землі, і беззаконних нехай не буде ніколи. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя! Амінь!

Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha

No Data