Українська Біблія 2006

Псалми 101

Молитва змученого, коли він сумує і виливає перед Господом журу свою.

Господе! Почуй молитву мою, і благання моє нехай прилине до Тебе.

Не утаємничуй лиця Твого від мене; у день скорботи моєї прихили до мене вухо Твоє; у день, коли звернуся до Тебе, поспіши відповісти мені.

Бо щезли, як дим, дні мої, і кістки мої обпалені, як головешка.

Серце моє зазнало урази, і висохло, наче трава, аж так, що я забуваю споживати хліб мій.

Від голосу стогону мого кістки мої прилипли до шкіри моєї.

Я став скидатися на пелікана в пустелі; я став, наче сова у руїнах.

Не сплю і сиджу, мовби самітня птаха на даху.

Щодня обмовляють мене вороги мої, і гнівливі на мене проклинають мене.

Я їм попіл, як хліб, і питво моє розчиняю слізьми,

Від гніву Твого і обурення Твого; бо Ти підніс мене і скинув мене.

Дні мої – як тінь, що відхиляється; і я висох, мов трава.

Але Ти, Господе, вічно живеш, і пам’ять про Тебе – з роду й до роду.

Ти постанеш, змилосердишся над Сіоном; бо час уже помилувати його; бо прийшла означена година;

Бо служники Твої полюбили навіть каміння його, і тлін його шанують.

І злякаються народи ймення Господнього, і всі царі земні – слави Твоєї.

Бо розбудує Господь Сіон і з’явиться у славі Своїй.

Зважить на молитву безпомічних і не відкине благань їхніх.

Запишеться про це для роду наступного, і покоління прийдешнє хвалитиме Господа;

Бо Він дивиться з висоти Своєї святині; із небес поглядає Господь на землю.

Аби почути стогін в’язнів, щоб визволити рокованих на смерть.

Щоб звіщали на Сіоні ймення Господнє, і хвалу Його – в Єрусалимі,

Коли зберуться разом народи і царства для служіння Господові.

Виснажив Він на шляху сили мої, скоротив дні мої.

Я сказав: Боже мій! Не забери мене на половині днів моїх. Твої літа – від роду й до роду.

На початку Ти заснував землю, і небеса – діяння рук Твоїх.

Вони загинуть, а Ти житимеш; і всі вони, мов одежа, постаріють, і, наче одяг, Ти переміниш їх, – і зміняться.