A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

2 Хроніки 6



1
Тоді сказав Соломон: Господь повідав, що Він бажає замешкати в густому мороці (хмарі);
2
А я збудував дім для житла Тобі, місце вічного Твого замешкання.
3
І обернувся цар обличчям своїм, і благословив усе зібрання ізраїльтян – усе зібрання ізраїльтян стояло.
4
І сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що повідав Своїми устами Давидові, батькові моєму, звершив нині обіцяне рукою Своєю. Він казав:
5
Від того дня, як Я вивів народ Мій із краю єгипетського, Я не вибрав міста в жодному з колін Ізраїлевих для спорудження дому, в котрому було б ймення Моє, і не вибрав чоловіка, який був би правителем над народом Моїм, Ізраїлем.
6
Але вибрав Єрусалим, щоб там було ймення Моє, і вибрав Давида, щоб він був над народом Моїм Ізраїлем.
7
І було на серці в Давида, батька мого, збудувати дім йменню Господа, Бога Ізраїлевого;
8
Але Господь сказав Давидові, батькові моєму: У тебе лежить на серці спорудити храм йменню Моєму; добре, що це на серці у тебе.
9
Однак не ти збудуєш храм, а син твій, котрий вийде зі стегон твоїх, – він збудує храм йменню Моєму.
10
І дотримався Господь слова Свого, котре вирік. Я став на місце Давида, батька мого, і сів на троні Ізраїлевому, як сказав Господь, і збудував дім йменню Господа, Бога Ізраїлевого.
11
І я поставив там Ковчега, в котрому заповіт Господа, складений Ним із синами Ізраїля.
12
І став Соломон біля жертовника Господнього попереду всього зібрання ізраїльтян, і підніс руки свої,
13
Бо Соломон учинив мідного амвона, довжиною на п’ять ліктів і шириною на п’ять ліктів, а висотою на три лікті, і поставив його посеред двору, і став на ньому, і прихилив коліна перед усім зібранням ізраїльтян, і підніс руки свої до неба, –
14
І сказав: Господе, Боже Ізраїля! Немає Бога, подібного до Тебе, ні на небі, ані на землі. Ти бережеш заповіта і милість до служників Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм.
15
Ти звершив служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, що Ти говорив йому, що вирік Ти устами Твоїми, то цього дня звершив рукою Твоєю.
16
І нині, Господе, Боже Ізраїлів! Виконай служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, те, що Ти сказав йому, кажучи: Не переведеться в тебе муж, який сидить переді Мною на троні Ізраїлевому, як тільки сини твої будуть пильнувати за шляхами своїми, ходячи в Законі Моєму, як ти ходив переді Мною.
17
І нині, Господе, Боже Ізраїлів! Нехай же буде запевним слово Твоє, котре Ти говорив служникові Своєму Давидові.
18
Бо справді, чи Богові жити з людьми на землі? Якщо небо і небеса не вміщують Тебе, – тим паче храм оцей, котрого я спорудив.
19
Але зглянься на молитву служника Твого і на благання його, Господе, Боже мій! Почуй відозву і молитву, котрою служник Твій молиться перед Тобою.
20
Нехай же будуть очі Твої відкриті на храм оцей вдень і вночі, на місце, де Ти обіцяв поставити ймення Твоє, щоб чути молитву, котрою служник Твій буде молитися на місці оцьому.
21
Почуй благання служника Твого і народу Твого Ізраїля, якими вони будуть молитися на місці цьому; почуй із місця замешкання Твого, з небес, почуй і помилуй!
22
Коли хтось згрішить супроти ближнього свого і вимагатиме від нього присяги, щоб він заприсягнувся, і буде звершуватися присяга перед жертовником Твоїм в храмі цьому,
23
Тоді Ти почуй з неба, і зверши суд над служниками Твоїми, вчини тому, що завинив, поклавши вчинок його на голову його; і виправдай справедливого, щоб винагородити його за правдою його.
24
Коли зазнає поразки народ Твій, Ізраїль, від ворога його за те, що згрішив перед Тобою, і вони навернуться до Тебе і будуть сповідувати ймення Твоє, і будуть просити і молитися перед Тобою в храмі цьому,
25
Тоді Ти почуй з неба, і прости гріх народу Твого Ізраїля, і поверни їх у край, котрого Ти дав їм і батькам їхнім.
26
Коли замкнеться небо, і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і будуть молитися на цьому місці, і сповідуватимуть ймення Твоє, і одвернуться від гріха свого, тому що Ти упокорив їх,
27
Тоді Ти почуй із неба, і прости гріх служників Твоїх і народу Твого Ізраїля, показавши їм добрий шлях, котрим їм простувати, і пошли дощ на землю Твою, котру Ти дав народові Твоєму у спадок.
28
Чи голод буде на землі, чи буде моровиця, чи буде вітер пекучий, або іржа, сарана і черва, чи будуть притісняти його вороги на землі володінь його, чи буде якесь лихо, якась хвороба,
29
Усіляку молитву, кожне благання, яке буде від якого-небудь чоловіка чи від усього народу Твого Ізраїля, коли вони відчують кожний своє лихо і горе своє, і простягнуть руки свої до храму цього,
30
Ти почуй із неба – місця замешкання Твого – і прости, і дай кожному за всі шляхи його, як Ти відаєш серце його, – бо Ти знаєш серце синів людських,
31
Щоб вони боялися Тебе і ходили шляхами Твоїми упродовж усіх днів, доки живуть на землі, котру Ти дав батькам нашим.
32
Навіть чужинець, котрий не від народу Твого Ізраїля, коли він прийде з краю далекого заради ймення Твого великого і руки Твоєї могутньої, і рамена Твого широкого, і прийде і буде молитися біля цього храму,
33
Ти почуй з неба, з місця замешкання Твого, і вчини все, про що буде благати до Тебе чужинець, щоб усі народи землі пізнали ймення Твоє, і щоб Тебе боялися, як народ Твій Ізраїль, і знали, що йменням Твоїм називається дім цей, котрого збудував я.
34
Коли вийде Твій народ супроти ворогів своїх шляхом, котрим Ти пошлеш його, і будуть молитися Тобі, обернувшися до міста цього, котре Ти вибрав, і до храму, котрого я спорудив йменню Твоєму,
35
Тоді почуй з неба молитву їхню і благання їхнє і вчини, що необхідне для них.
36
Коли вони згрішать перед Тобою, – бо немає чоловіка, котрий не згрішив би, – і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, і відведуть їх у неволю їхню, до краю далекого чи близького,
37
І коли вони згадають в краю, у котрому будуть в неволі, і звернуться, і будуть молитися до Тебе в краю неволі своєї, говорячи: Ми згрішили, вчинили беззаконня, ми завинили,
38
І звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в краю неволі своєї, куди відведуть їх у неволю, і будуть благати, обернувшись до краю свого, котрого Ти дав батькам їхнім, і до міста, котре Ти вибрав, і до храму, котрого я збудував йменню Твоєму,
39
Тоді почуй з неба, з місця замешкання Твого молитву їхню і благання їхнє, і вчини, що необхідне для них, і прости народові Твоєму, який згрішив перед Тобою.
40
Боже мій! Нехай же будуть очі Твої відкриті і вуха Твої уважні до молитви на місці оцьому.
41
І нині, Господе Боже, стань на місце спочину Твого, Ти і Ковчег могутности Твоєї. Священики Твої, Господе Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а доброчинні Твої нехай щедротами наситяться.
42
Господе Боже! Не відверни лиця від помазанця Свого, згадай милості до Давида, служника Твого.











2 Хроніки 6:1
2 Хроніки 6:2
2 Хроніки 6:3
2 Хроніки 6:4
2 Хроніки 6:5
2 Хроніки 6:6
2 Хроніки 6:7
2 Хроніки 6:8
2 Хроніки 6:9
2 Хроніки 6:10
2 Хроніки 6:11
2 Хроніки 6:12
2 Хроніки 6:13
2 Хроніки 6:14
2 Хроніки 6:15
2 Хроніки 6:16
2 Хроніки 6:17
2 Хроніки 6:18
2 Хроніки 6:19
2 Хроніки 6:20
2 Хроніки 6:21
2 Хроніки 6:22
2 Хроніки 6:23
2 Хроніки 6:24
2 Хроніки 6:25
2 Хроніки 6:26
2 Хроніки 6:27
2 Хроніки 6:28
2 Хроніки 6:29
2 Хроніки 6:30
2 Хроніки 6:31
2 Хроніки 6:32
2 Хроніки 6:33
2 Хроніки 6:34
2 Хроніки 6:35
2 Хроніки 6:36
2 Хроніки 6:37
2 Хроніки 6:38
2 Хроніки 6:39
2 Хроніки 6:40
2 Хроніки 6:41
2 Хроніки 6:42






2 Хроніки 1 / 2Хр 1
2 Хроніки 2 / 2Хр 2
2 Хроніки 3 / 2Хр 3
2 Хроніки 4 / 2Хр 4
2 Хроніки 5 / 2Хр 5
2 Хроніки 6 / 2Хр 6
2 Хроніки 7 / 2Хр 7
2 Хроніки 8 / 2Хр 8
2 Хроніки 9 / 2Хр 9
2 Хроніки 10 / 2Хр 10
2 Хроніки 11 / 2Хр 11
2 Хроніки 12 / 2Хр 12
2 Хроніки 13 / 2Хр 13
2 Хроніки 14 / 2Хр 14
2 Хроніки 15 / 2Хр 15
2 Хроніки 16 / 2Хр 16
2 Хроніки 17 / 2Хр 17
2 Хроніки 18 / 2Хр 18
2 Хроніки 19 / 2Хр 19
2 Хроніки 20 / 2Хр 20
2 Хроніки 21 / 2Хр 21
2 Хроніки 22 / 2Хр 22
2 Хроніки 23 / 2Хр 23
2 Хроніки 24 / 2Хр 24
2 Хроніки 25 / 2Хр 25
2 Хроніки 26 / 2Хр 26
2 Хроніки 27 / 2Хр 27
2 Хроніки 28 / 2Хр 28
2 Хроніки 29 / 2Хр 29
2 Хроніки 30 / 2Хр 30
2 Хроніки 31 / 2Хр 31
2 Хроніки 32 / 2Хр 32
2 Хроніки 33 / 2Хр 33
2 Хроніки 34 / 2Хр 34
2 Хроніки 35 / 2Хр 35
2 Хроніки 36 / 2Хр 36