A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

1 Царів 22



1
Прожили три роки, і не було війни поміж Сирією та Ізраїлем.
2
Третього року Йосафат, цар Юдин, пішов до ізраїльського царя.
3
І сказав цар ізраїльський служникам своїм: Чи відаєте, що Рамот Ґілеадський – наш? А ми так довго мовчимо і не відбираємо його з руки царя сирійського.
4
І сказав Йосафатові: Чи підеш ти зі мною супроти Рамота Ґілеадського? І сказав Йосафат царю ізраїльському: Як ти, так і я. Як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
5
І сказав Йосафат цареві ізраїльському: Запитай сьогодні, що скаже Господь.
6
І зібрав цар ізраїльський пророків майже чотириста чоловіків, і сказав їм: Чи йти мені війною на Рамот Ґілеадський, чи ні? Вони сказали: Йди, Господь віддасть його в руки царя.
7
І сказав Йосафат: Чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього у Господа?
8
І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Є ще один чоловік, через якого можна запитати у Господа; але я не люблю його; бо він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе; це Михей, син Їмлин. А Йосафат сказав: Не говори так, царю.
9
І покликав цар ізраїльський одного євнуха, і сказав: Приведи скоріше Михея, сина Їмлиного.
10
Цар ізраїльський і Йосафат, цар Юдин, сиділи кожний на троні своїм, повбирані в царську одіж, на майдані перед брамою Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
11
І вчинив собі Седекія, син Кенаанин, залізні роги, і сказав: Так говорить Господь: Оцим будеш бити сиріян аж до винищення їх!
12
І всі пророки пророкували те саме, кажучи: Йди на Рамот Ґілеадський, матимеш успіх, Господь віддасть його в руку царя.
13
Посланець, котрий пішов кликати Михея, говорив йому: Ось, думка тих пророків – однодушно звіщають цареві добро; нехай же й твоє слово буде узгодженим зі словом кожного з них. І ти не скажи інакше.
14
І сказав Михей: Живий Господь! Я скажу те, що скаже мені Господь.
15
І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Михею! Чи йти нам війною на Рамот Ґілеадський, чи ні? І сказав той йому: Іди, матимеш успіх, Господь подасть його в руку царя.
16
І сказав йому цар: І ще, і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені анічого, окрім правди в ймення Господа!
17
І сказав він: Я бачу всіх ізраїльтян, розпорошених по горах, як овечок, у котрих немає пастуха. І сказав Господь: Немає в них володаря, нехай повертаються з миром кожне до свого дому.
18
І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
19
І сказав Михей: Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, Який сидить на троні Своєму, і все військо небесне стояло при ньому, по праву і по ліву руку Його.
20
І сказав Господь: Хто зуміє нарадити Ахавові, щоб він пішов і загинув у Рамоті Ґілеадському? І один говорив так, а другий говорив інакше.
21
І вийшов один дух, став перед Господом, і сказав: Я зваблю його. І сказав йому Господь: Чим?
22
І відповів він: Я піду і стану брехливим духом в устах усіх його пророків. Господь сказав: Ти звабиш його і переможеш. Піди і вчини так.
23
І ось тепер, допустив Господь духа неправди в уста всіх цих пророків твоїх; але Господь вирік про тебе лихе.
24
І підійшов Седекія, син Кенаанів, і вдарив Михея по щоці, сказавши: Як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі?
25
І сказав Михей: Ось, ти побачиш це того дня, коли бігатимеш із одної кімнати в іншу, щоб сховатися.
26
І сказав цар ізраїльський: Візьміть Михея, і одведіть його до Амона, старшини міста, та до Йоаша, царевого сина.
27
І скажіть: Так говорить цар: Киньте цього до в’язниці, і годуйте його скупим хлібом і скупою водою, аж доки я не повернуся з миром.
28
І сказав Михей: Якщо повернешся з миром, то не Господь говорив через мене. І сказав: Послухай, увесь народе!
29
І пішов цар ізраїльський і Йосафат, цар Юдин, на Рамот Ґілеадський.
30
І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Я перевдягнуся і піду на бій, а ти одягни мої царські шати. І переодягнувся цар ізраїльський, і став до бою.
31
Сирійський цар наказав старшинам колісниць, котрих у нього було тридцять два, сказавши: Не ставайте до бою з малим та з великим, а тільки з одним царем ізраїльським.
32
Старшини колісниць, забачивши Йосафата, були певні, що перед ними цар ізраїльський, і повернули до нього, щоб напасти на нього. І закричав Йосафат.
33
Старшини колісниць побачили, врешті, що то не ізраїльський цар, завернули від нього.
34
А один чоловік випадково натягнув тятиву лука і поранив ізраїльського царя крізь шво панцера. І сказав він своєму візникові: Заверни назад і вивези мене із війська, бо я дістав рану.
35
Але битва того дня посилилася, і цар стояв на колісниці супроти сиріян, а увечері помер, і кров із рани цідилася в колісницю.
36
А коли заходило сонце, оголосили у таборі: Кожний іди до свого міста, кожний до свого краю.
37
І помер цар, і привезли його в Самарію, і поховали царя в Самарії.
38
І обмили колісницю на ставку самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господнім, котре Він вирік.
39
Решта Ахавових діянь, усе, що він чинив, і дім із слонової кості, котрого він спорудив, і всі міста, котрі він збудував, описані в Літописі царів ізраїльських.
40
І спочив Ахав з батьками своїми, і зацарював Ахазія, син його, замість нього.
41
А Йосафат, син Аси, зацарював над Юдеєю четвертого року Ахава, царя ізраїльського.
42
Тридцять п’ять років було Йосафатові, коли зацарював, і двадцять п’ять літ царював у Єрусалимі. Ймення матері його – Азува, донька Шілхи.
43
Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи до вподоби очам Господнім. Тільки узвишшя лишилися не понищені; народ усе ще звершував пожертви і кадіння на узвишшях.
44
Йосафат уклав угоду про мир із царем ізраїльським.
45
Інші діяння Йосафатові і подвиги його, котрі він звершив, і як він воював, описані в Літописі царів Юдиних.
46
А рештки блудників, котрі залишилися за днів батька його Аси, він винищив у країні.
47
А в Едомі тоді не було царя, а був намісник царський.
48
Йосафат збудував кораблі на морі, щоб ходити до Офіру по золото; але вони не дійшли, бо розбилися при Ецйон-Ґевері.
49
Тоді сказав Ахазія, син Ахава, Йосафатові: Нехай мої служники підуть із твоїми служниками на кораблях. Але Йосафат не погодився.
50
І спочив Йосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І зацарював Єгорам, син його.
51
Ахазія, син Ахавів, зацарював над Ізраїлем в Самарії сімнадцятого року Йосафата, царя Юдиного, і царював над Ізраїлем два роки.
52
І чинив він лихе перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого, і шляхом матері своєї, і шляхом Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля у гріх.
53
Він слугував Баалові, і поклонявся йому, і прогнівив Господа, Бога Ізраїлевого, всім тим, що чинив батько його.











1 Царів 22:1
1 Царів 22:2
1 Царів 22:3
1 Царів 22:4
1 Царів 22:5
1 Царів 22:6
1 Царів 22:7
1 Царів 22:8
1 Царів 22:9
1 Царів 22:10
1 Царів 22:11
1 Царів 22:12
1 Царів 22:13
1 Царів 22:14
1 Царів 22:15
1 Царів 22:16
1 Царів 22:17
1 Царів 22:18
1 Царів 22:19
1 Царів 22:20
1 Царів 22:21
1 Царів 22:22
1 Царів 22:23
1 Царів 22:24
1 Царів 22:25
1 Царів 22:26
1 Царів 22:27
1 Царів 22:28
1 Царів 22:29
1 Царів 22:30
1 Царів 22:31
1 Царів 22:32
1 Царів 22:33
1 Царів 22:34
1 Царів 22:35
1 Царів 22:36
1 Царів 22:37
1 Царів 22:38
1 Царів 22:39
1 Царів 22:40
1 Царів 22:41
1 Царів 22:42
1 Царів 22:43
1 Царів 22:44
1 Царів 22:45
1 Царів 22:46
1 Царів 22:47
1 Царів 22:48
1 Царів 22:49
1 Царів 22:50
1 Царів 22:51
1 Царів 22:52
1 Царів 22:53






1 Царів 1 / 1Ца 1
1 Царів 2 / 1Ца 2
1 Царів 3 / 1Ца 3
1 Царів 4 / 1Ца 4
1 Царів 5 / 1Ца 5
1 Царів 6 / 1Ца 6
1 Царів 7 / 1Ца 7
1 Царів 8 / 1Ца 8
1 Царів 9 / 1Ца 9
1 Царів 10 / 1Ца 10
1 Царів 11 / 1Ца 11
1 Царів 12 / 1Ца 12
1 Царів 13 / 1Ца 13
1 Царів 14 / 1Ца 14
1 Царів 15 / 1Ца 15
1 Царів 16 / 1Ца 16
1 Царів 17 / 1Ца 17
1 Царів 18 / 1Ца 18
1 Царів 19 / 1Ца 19
1 Царів 20 / 1Ца 20
1 Царів 21 / 1Ца 21
1 Царів 22 / 1Ца 22