A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

1 Царів 20



1
А Бен-Гадад, цар сирійський, зібрав усе військо своє, і з ним були тридцять два царі, і коні, і колісниці, і пішов, і взяв у облогу Самарію, і воював супроти неї.
2
І послав послів до Ахава, царя ізраїльського, до міста,
3
І сказав йому: Так говорить Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє – мої, і дружини твої і кращі сини твої – мої.
4
І відповідав цар ізраїльський, і сказав: Нехай буде за словом твоїм, володарю мій, царю: я і все моє – твоє.
5
І знову прийшли посли і сказали: Так говорить Бен-Гадад: Я послав до тебе сказати: Срібло твоє та золото твоє, і дружин твоїх, і синів твоїх віддай мені;
6
А тому я завтра, о цій порі, пришлю до тебе служників моїх, щоб вони оглянули дім твій і доми твоїх служників, і все, що вельми важить перед очима твоїми, візьмуть в руки свої і заберуть.
7
І зібрав цар ізраїльський усіх старшин краю, і сказав: Зауважте і дивіться, він замислив лихе; коли він прислав до мене за дружинами моїми і синами моїми, і сріблом моїм, і золотом моїм, я йому не відмовив.
8
І сказала йому вся старшина і весь народ: Не слухай і не погоджуйся.
9
І сказав він послам Бен-Гадада: Скажіть моєму цареві: Усе, про що ти просив першого разу від служника твого, я готовий учинити; а цього вчинити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.
10
І послав до нього Бен-Гадад сказати: Нехай те і те вчинять мені боги, і ще більше нехай учинять, якщо пороху самарійського не стане для всіх людей, що йдуть за мною.
11
І відповідав цар ізраїльський, і сказав: Скажіть, нехай не хвалиться підперезаний, як розперезаний.
12
Зачувши це слово, Бен-Гадад, котрий жив разом із царями в шатрах, сказав служникам своїм: Беріть в облогу місто. І вони взяли місто в облогу.
13
І ось, один пророк підійшов до Ахава, царя ізраїльського, і сказав: Так говорить Господь: Чи ти бачиш усе оце велике юрмище? Ось, Я сьогодні віддам його в руку твою, щоб ти знав, що Я – Господь.
14
І сказав Ахав: Через кого? Він сказав: Так говорить Господь: Через служників окружних старшин. І сказав Ахав: Хто розпочне битву? Він сказав: Ти.
15
Ахав перелічив служників старшин окружних, і виявилося їх двісті тридцять двоє; після них порахував увесь народ, всіх синів Ізраїлевих, було сім тисяч.
16
І вони виступили опівдні, а Бен-Гадад напився у шатрах разом із царями, які допомагали йому.
17
І виступили передніше служники старшин округів. І послав Бен-Гадад, і повідали йому, що люди вийшли із Самарії.
18
Він сказав: Якщо по мир вийшли вони, то схопіть їх живими; а якщо на війну вийшли, також схопіть живими.
19
І вийшли з міста служники старшин округів, і військо за ними.
20
І вбивав кожний супротивника свого; і побігли сиріяни, а ізраїльтяни погналися за ними. А Бен-Гадад, цар сирійський, порятувався на коні, з вершниками.
21
І вийшов цар ізраїльський, і взяв коней і колісниці, і завдав великої поразки сиріянам.
22
І підійшов пророк до царя ізраїльського, і сказав йому: Піди, тримайся мужньо, укріпись, і зважай, що тобі чинити; бо за рік цар сирійський знову піде супроти тебе.
23
Служники царя сирійського сказали йому: Бог їхній є Богом гір, а тому вони подолали нас. Якщо ж ми учинимо бойовище з ними на рівнині, то напевне здолаємо їх.
24
Отож, ось що учини: Усунь тих царів, кожного з місця його, і замість них постав старшин округ.
25
І набери собі війська стільки, скільки загинуло в тебе, і коней, скільки було коней, і колісниць, скільки було колісниць; і вчинимо бій із ними на рівнині, і тоді, напевне, здолаємо їх. І дослухався він до голоса їхнього, і вчинив так.
26
За рік, який проминув, Бен-Гадад зібрав сиріян і виступив до Афеку, щоб воювати з Ізраїлем.
27
Зібрані були сини Ізраїлеві, і, взявши харчів, вийшли назустріч їм. І розташувалися сини Ізраїлеві табором перед ними, немовби двійко невеликих отар кіз, а сиріяни виповнили край.
28
І підійшов Божий чоловік, і сказав цареві ізраїльському: Так говорить Господь: За те, що сиріяни говорять: Господь є Бог гір, а не Бог долин, Я все оце велике юрмище віддам у руку твою, щоб ви знали, що Я – Господь.
29
І стояли таборами одні супроти других сім днів. Сьомого дня розпочалася битва; і сини Ізраїлеві винищили сто тисяч піших сиріян – за один день.
30
Решта втікла до міста Афек. Там завалився мур на решту двадцять сім тисяч чоловіків, що залишились. А Бен-Гадад утік до міста і бігав з одного внутрішнього помешкання до другого.
31
І сказали йому служники його: Ми чули, що царі дому Ізраїлевого – царі милостиві. Дозволь нам покласти веретища і мотузки на голови свої, і піти до царя ізраїльського; можливо, він помилує душу твою.
32
І підперезали вони веретищами стегна свої, і мотузки поклали на голови свої, і прийшли до царя ізраїльського і сказали: Служник твій Бен-Гадад говорить: Помилуй життя моє. Той сказав: Хіба він живий? Він брат мій.
33
Люди ці взяли це за добрий натяк, і квапливо підхопили слово з уст його, і сказали: Брат твій Бен-Гадад. І сказав він: Підіть, приведіть його. І вийшов до нього Бен-Гадад, і він посадовив його з собою на колісницю.
34
І сказав йому Бен-Гадад: Міста, які забрав мій батько у твого батька, я поверну, і майдани ти можеш мати в Дамаску, як батько мій мав у Самарії. Ахав сказав: Після угоди я відпущу тебе. І, уклавши з ним угоду, відпустив його.
35
Тоді один чоловік із синів пророків сказав іншому, за словом Господнім: Бий мене. Але цей чоловік не погодився бити його.
36
І сказав йому: За те, що ти не послухав голосу Господнього, заб’є тебе лев, коли підеш від мене. Він пішов од нього, і лев, зустрівши його, забив його.
37
І знайшов він іншого чоловіка, і сказав: Бий мене! Цей чоловік бив його до того, що зранив його ударами.
38
І пішов пророк, і постав перед царем на дорозі, затуливши покривалом очі свої.
39
Коли цар проїздив мимо, він закричав цареві і сказав: Служник твій ходив на битву, і ось, один чоловік, який відійшов на бік, підвів до мене чоловіка і сказав: Стережи цього чоловіка; якщо його не стане, то душа твоя буде за його душу, або ти муситимеш відважити талант срібла.
40
Коли служник твій зайнявся цими й іншими справами, його не стало. І сказав йому цар ізраїльський: Ось такий тобі вирок: ти сам вирішив.
41
Він тут-таки скинув покривало з очей своїх, і впізнав його цар, що він із пророків.
42
І сказав йому: Так говорить Господь: За те, що ти випустив з рук своїх чоловіка, проклятого Мною, душа твоя буде замість його душі, народ твій, замість його народу.
43
І рушив цар ізраїльський додому стривожений і смутний, і прибув до Самарії.











1 Царів 20:1
1 Царів 20:2
1 Царів 20:3
1 Царів 20:4
1 Царів 20:5
1 Царів 20:6
1 Царів 20:7
1 Царів 20:8
1 Царів 20:9
1 Царів 20:10
1 Царів 20:11
1 Царів 20:12
1 Царів 20:13
1 Царів 20:14
1 Царів 20:15
1 Царів 20:16
1 Царів 20:17
1 Царів 20:18
1 Царів 20:19
1 Царів 20:20
1 Царів 20:21
1 Царів 20:22
1 Царів 20:23
1 Царів 20:24
1 Царів 20:25
1 Царів 20:26
1 Царів 20:27
1 Царів 20:28
1 Царів 20:29
1 Царів 20:30
1 Царів 20:31
1 Царів 20:32
1 Царів 20:33
1 Царів 20:34
1 Царів 20:35
1 Царів 20:36
1 Царів 20:37
1 Царів 20:38
1 Царів 20:39
1 Царів 20:40
1 Царів 20:41
1 Царів 20:42
1 Царів 20:43






1 Царів 1 / 1Ца 1
1 Царів 2 / 1Ца 2
1 Царів 3 / 1Ца 3
1 Царів 4 / 1Ца 4
1 Царів 5 / 1Ца 5
1 Царів 6 / 1Ца 6
1 Царів 7 / 1Ца 7
1 Царів 8 / 1Ца 8
1 Царів 9 / 1Ца 9
1 Царів 10 / 1Ца 10
1 Царів 11 / 1Ца 11
1 Царів 12 / 1Ца 12
1 Царів 13 / 1Ца 13
1 Царів 14 / 1Ца 14
1 Царів 15 / 1Ца 15
1 Царів 16 / 1Ца 16
1 Царів 17 / 1Ца 17
1 Царів 18 / 1Ца 18
1 Царів 19 / 1Ца 19
1 Царів 20 / 1Ца 20
1 Царів 21 / 1Ца 21
1 Царів 22 / 1Ца 22