1 |
І послав Господь Натана до Давида; і той прийшов до нього і сказав йому: В одному місті було два чоловіки, один багатий, а другий бідний. |
2 |
У багатого було дуже багато дрібної і великої худоби. |
3 |
А в бідного нічого, окрім однієї овечки, котру він купив маленькою і вигодував, і вона виросла разом із дітьми його; і від хліба його вона їла, і з його келеха пила, і на грудях у нього спала, і була для нього, як донька. |
4 |
І прийшов до багатого чоловіка мандрівник, і той пошкодував узяти зі своїх овечок чи волів, щоб учинити обід для мандрівника, котрий прийшов до нього, а взяв овечку бідака і зготував її для чоловіка, котрий прийшов до нього. |
5 |
І спалахнув гнів у Давида на цього чоловіка і сказав Натанові: Живий Господь! Мусить померти чоловік, який учинив це, |
6 |
І за вівцю він має заплатити чотирикратно, за те, що він учинив це, і за те, що не мав співчуття. |
7 |
І сказав Натан Давидові: Ти – той чоловік. Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе на царя над Ізраїлем, і Я визволив тебе від руки Саула. |
8 |
І дав тобі дім володаря твого і дружин володаря твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїлів і Юдин, і, якщо цього для тебе замало, додав би тобі ще більше. |
9 |
Нащо ж ти знехтував словом Господа, учинив зле перед очима Його? Урію хеттеянина убив ти мечем, а дружину його взяв собі за дружину, а його ти убив мечем аммонійців. |
10 |
Отож, не відступить меч від дому твого повік, за те, що ти знехтував Мною, і взяв дружину Урії хеттеянина, щоб вона була тобі дружиною. |
11 |
Так говорить Господь: Ось, Я наведу на тебе зло із твого дому, і візьму дружин твоїх перед очима твоїми, і віддам ближньому твоєму, і буде він спати із дружинами твоїми перед оцим сонцем. |
12 |
Ти учинив потайки; а Я учиню це перед усім Ізраїлем і перед сонцем. |
13 |
І сказав Давид Натанові: Згрішив я перед Господом. І сказав Натан Давидові: І Господь зняв твій гріх, ти не помреш. |
14 |
Та оскільки ти цим учинком надав привід ворогам Господа ганьбити Його, то помре твій син, який народився в тебе. |
15 |
І пішов Натан у дім свій; і уразив Господь дитя, котре породила дружина Урії Давидові, і воно занедужало. |
16 |
І молився Давид Богові про немовля, і постився Давид, і, усамітнившись, провів ніч, лежачи на землі. |
17 |
А тоді увійшли до нього урядники дому його, аби підвести його із землі; але він не хотів і не їв з ними хліба. |
18 |
На сьомий день немовля померло, і служники Давидові боялися доповісти йому, що вмерло немовля; тому що, говорили вони, коли дитя було ще живе, і ми умовляли його, він не дослухався голосу нашого; як же скажемо йому: Померло дитя? Він учинить щось погане. |
19 |
І побачив Давид, що служники його перешіптуються між собою, і зрозумів Давид, що дитя померло, і запитав Давид у служників своїх: Померло дитя? І сказали: Померло. |
20 |
Тоді Давид підвівся із землі і вмився, і помазався, і змінив одежу свою, і пішов до дому Господнього, і молився. Повернувшись додому, наказав, аби подали йому хліба, і він їв. |
21 |
І сказали йому служники його: Що означає, що ти так чиниш: коли дитя було ще живе, ти постився і плакав; а коли дитя померло, ти підвівся і їв хліб? |
22 |
І сказав Давид: Доки немовля було живе, я постився і плакав, бо міркував: Хто знає, чи не помилує мене Господь, і дитя залишиться живим? |
23 |
А тепер воно померло; нащо ж мені поститися? Хіба я можу повернути його? Я піду до нього, а воно не повернеться до мене. |
24 |
І потішив Давид Вірсавію, дружину свою, і прийшов до неї і ліг із нею; і вона породила сина, і назвала йому ім’я: Соломон. І Господь полюбив його. |
25 |
І послав пророка Натана, і він назвав йому ім’я: Єдід’я, заради Господа. |
26 |
А тим часом Йоав воював з Раббою аммонійців і майже захопив царське місто. |
27 |
І послав Йоав до Давида сказати йому: Я нападав на Раббу і заволодів водою міста. |
28 |
Тепер збери решту народу, і підходь до міста, і візьми його; бо, якщо я візьму його, то моє ім’я буде надано йому. |
29 |
І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював супроти неї, і захопив її. |
30 |
І взяв Давид вінка царя їхнього з голови його, – а в ньому було золота талант і коштовний камінь, і поклав його Давид на свою голову, і здобичі з міста виніс дуже багато. |
31 |
А народ, який перебував у ньому, він вивів, і поклав їх під пилки, під залізні долота та під залізні сокири і кинув їх до випалювальних печей. І отак він учинив з усіма містами аммонськими. І повернувся після того Давид і увесь народ до Єрусалиму.
|
Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha |
No Data |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 Самуїла 12:1 |
2 Самуїла 12:2 |
2 Самуїла 12:3 |
2 Самуїла 12:4 |
2 Самуїла 12:5 |
2 Самуїла 12:6 |
2 Самуїла 12:7 |
2 Самуїла 12:8 |
2 Самуїла 12:9 |
2 Самуїла 12:10 |
2 Самуїла 12:11 |
2 Самуїла 12:12 |
2 Самуїла 12:13 |
2 Самуїла 12:14 |
2 Самуїла 12:15 |
2 Самуїла 12:16 |
2 Самуїла 12:17 |
2 Самуїла 12:18 |
2 Самуїла 12:19 |
2 Самуїла 12:20 |
2 Самуїла 12:21 |
2 Самуїла 12:22 |
2 Самуїла 12:23 |
2 Самуїла 12:24 |
2 Самуїла 12:25 |
2 Самуїла 12:26 |
2 Самуїла 12:27 |
2 Самуїла 12:28 |
2 Самуїла 12:29 |
2 Самуїла 12:30 |
2 Самуїла 12:31 |
|
|
|
|
|
|
2 Самуїла 1 / 2Сам 1 |
2 Самуїла 2 / 2Сам 2 |
2 Самуїла 3 / 2Сам 3 |
2 Самуїла 4 / 2Сам 4 |
2 Самуїла 5 / 2Сам 5 |
2 Самуїла 6 / 2Сам 6 |
2 Самуїла 7 / 2Сам 7 |
2 Самуїла 8 / 2Сам 8 |
2 Самуїла 9 / 2Сам 9 |
2 Самуїла 10 / 2Сам 10 |
2 Самуїла 11 / 2Сам 11 |
2 Самуїла 12 / 2Сам 12 |
2 Самуїла 13 / 2Сам 13 |
2 Самуїла 14 / 2Сам 14 |
2 Самуїла 15 / 2Сам 15 |
2 Самуїла 16 / 2Сам 16 |
2 Самуїла 17 / 2Сам 17 |
2 Самуїла 18 / 2Сам 18 |
2 Самуїла 19 / 2Сам 19 |
2 Самуїла 20 / 2Сам 20 |
2 Самуїла 21 / 2Сам 21 |
2 Самуїла 22 / 2Сам 22 |
2 Самуїла 23 / 2Сам 23 |
2 Самуїла 24 / 2Сам 24 |