A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Буття 8



1
І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про всіляку скотину, котрі були з ним у ковчезі; і навернув Бог вітер на землю, і води почали відпливати.
2
І замкнулися джерела безодні і вікна небесні, і вщух дощ із неба.
3
А вода поволі верталася із землі, і почала опадати вода, як минуло сто п’ятдесят днів.
4
І зупинився ковчег сьомого місяця, сімнадцятого дня місяця, на горах Араратських.
5
Вода опадала дедалі, аж до десятого місяця; а першого дня десятого місяця завиднілося верхів’я гір.
6
По сорока днях Ной відчинив зроблене ним вікно у ковчезі.
7
І випустив ворона, котрий, відлетівши, літав і повертався, доки звільнилася земля од води.
8
Потім випустив од себе голуба, щоби переконатися, чи зійшла вода з лику землі.
9
Але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх, і повернувся до нього в ковчег; бо вода все ще була на поверхні всієї землі; і він простер руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.
10
І, зачекавши іще сім днів інших, знову випустив голуба з ковчега.
11
Голуб повернувся до нього надвечір; і ось, свіжий оливковий листочок у дзьобі: і Ной довідався, що вода зійшла з лику землі.
12
Він зачекав іще сім днів інших, і випустив голуба; і він уже не повернувся до нього.
13
Шістсот першого року до першого дня першого місяця зійшла вода із землі; і розібрав Ной покрівлю ковчега, і огледівся, аж ось поверхня землі стала суходолом.
14
І другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
15
І сказав Бог Ноєві:
16
Вийди з ковчега ти, і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою.
17
Виведи із собою всіх тварин, котрі з тобою, од всілякої плоті, з птахів і скоту, і всіх плазунів, що повзають по землі: нехай розійдуться вони по землі, і нехай плодяться, розмножуються на землі.
18
І вийшов Ной, і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним.
19
І всі звірі, і всі плазуни, і всі птахи, все, що рухається по землі за родами своїми, вийшли з ковчега.
20
І спорудив Ной жертовника Господові; і взяв із усіляких тварин чистих, і з усіляких птахів чистих, і приніс усеспалення на жертовнику.
21
І почув Господь приємні пахощі, і сказав Господь у серці Своєму: Не буду більше проклинати землю за людину, бо помисли людського серця – зло від юности її; і не буду більше вражати всього, що живе, як Я вчинив.
22
У майбутньому в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.











Буття 8:1
Буття 8:2
Буття 8:3
Буття 8:4
Буття 8:5
Буття 8:6
Буття 8:7
Буття 8:8
Буття 8:9
Буття 8:10
Буття 8:11
Буття 8:12
Буття 8:13
Буття 8:14
Буття 8:15
Буття 8:16
Буття 8:17
Буття 8:18
Буття 8:19
Буття 8:20
Буття 8:21
Буття 8:22






Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50