A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Буття 43



1
Голод посилився на землі.
2
І коли вони поїли хліб, котрий привезли з Єгипту, тоді батько їхній сказав їм: Рушайте знову, купіть нам трохи харчів.
3
І сказав йому Юда, кажучи: Той чоловік рішуче оголосив нам, сказавши: Не з’являйтеся до мене перед очі, якщо брата вашого не буде з вами.
4
Якщо пошлеш із нами брата нашого, то підемо і купимо тобі харчів.
5
А якщо не пошлеш, то не підемо, бо той чоловік сказав нам: Не з’явитеся до мене перед очі, якщо брата вашого не буде з вами.
6
Ізраїль сказав: Для чого ви вчинили мені таке лихо, сказавши тому чоловікові, що у вас є ще один брат.
7
Вони сказали: Розпитував той чоловік про нас і про родинні зв’язки наші, кажучи: Чи живий ще батько ваш? Чи є у вас ще брат? Ми й оповіли йому, давши відповідь на ці запитання. Чи могли ми знати, що він скаже: Приведіть брата вашого?
8
А Юда сказав Ізраїлеві, батькові своєму: Відпусти юнака зі мною і ми підведемося й підемо, і живі будемо, і не помремо ні ми, ні ти, ні діти наші.
9
Я відповідаю за нього, з моїх рук вимагатимеш повернення його. Якщо я не приведу його до тебе, і не поставлю його перед очима твоїми, то залишуся я винуватцем перед тобою на всі дні життя.
10
Якби ми не зволікали, то вже навідалися б двічі.
11
Ізраїль, батько їхній, сказав їм: Якщо так, то ось що вчиніть: візьміть із собою плодів землі цієї, і віднесіть у дарунок тому чоловікові трохи меду, трохи бальзаму, стиракси і ладану, фісташків і мигдальних горіхів.
12
Візьміть також інше срібло в руки ваші, а срібло, яке вам у мішки поклали, поверніть руками вашими: може, це недогляд.
13
І брата вашого візьміть і, підвівшися, знову підіть до того чоловіка.
14
А Бог Всемогутній нехай дасть вам знайти милість у того чоловіка, щоб він відпустив вам і другого брата вашого та й Беньяміна. А мені, якщо вже бути бездітним, то нехай буду бездітним.
15
І взяли ті люди дари оці, і срібла удвічі взяли в руки свої, і Беньяміна, і звелися, і пішли до Єгипту, і постали перед очі Йосипові.
16
Йосип, побачивши між ними Беньяміна, сказав управителеві дому свого: Заведи цих людей у дім і заколи що-небудь з худоби, і приготуй, бо зі мною будуть обідати ці люди опівдні.
17
І вчинив той чоловік, як звелів Йосип, і завів тих людей у дім Йосипів.
18
І злякалися ці люди, коли їх завели в дім Йосипів, і сказали: Це за срібло, яке повернули були в мішки наші, а тепер заводять у дім сей, щоби звинуватити нас і, напавши на нас, полонити нас у рабство, і віслюків наших.
19
І підійшли вони до управителя дому Йосипового, і почали говорити йому біля дверей дому,
20
І сказали: Послухай, володарю наш, ми приходили вже передніше, щоб купити харчів,
21
І сталося, що коли прийшли ми на нічліг і відкрили мішки наші, то побачили срібло кожного з нас у гузирях мішків, срібло наше за вагою його, і ми повертаємо його своїми руками.
22
А для закупівлі харчів ми принесли інше срібло в руках наших. Ми не знаємо, хто поклав срібло наше в мішки наші.
23
Він сказав: Майте спокій, не страхайтеся; Бог ваш і Бог батька вашого дав вам скарб у мішках ваших; срібло ваше дійшло до мене. І привів до них Симеона.
24
І завів той чоловік людей цих у дім Йосипів, і дав води, і вони омили ноги свої, і дав поживи віслюкам їхнім.
25
І вони приготували дарунки до приходу Йосипа опівдні; бо прочули, що там будуть їсти хліб.
26
І прийшов Йосип додому; і вони принесли йому в дім дарунки, які були в руках їхніх, і вклонилися йому до землі.
27
Він запитав їх про здоров’я, і сказав: Чи здоровий батько ваш старець, про якого ви говорили? Чи живий він ще?
28
Вони сказали: При здоров’ї служник твій, батько наш, ще живий. І впали на коліна, і вклонилися.
29
І підніс очі свої, і побачив Беньяміна, брата свого, сина матері своєї, і сказав: Це брат ваш менший, про котрого ви оповідали мені? І сказав: Нехай буде милість Божа з тобою, сину мій!
30
І квапливо вийшов Йосип, тому що спалахнула любов до брата його, і він замалим не заплакав, і зайшов у внутрішню кімнату, і плакав там.
31
І, вмивши лице, вийшов і, стримуючи себе, сказав: Подавайте страви.
32
І подали йому окремо, і їм окремо, і єгиптянам, які обідали з ним, окремо; бо єгиптяни не можуть їсти з євреями, через те, що це мерзота для єгиптян.
33
І сіли вони перед ним, першовроджений за першовродженням його, і молодший по молодості його і дивувалися ці люди один перед одним.
34
І посилалися їм страви від нього; і частка Беньяміна була вп’ятеро більша часток кожного з них. І пили, і вельми раділи вони з ним.











Буття 43:1
Буття 43:2
Буття 43:3
Буття 43:4
Буття 43:5
Буття 43:6
Буття 43:7
Буття 43:8
Буття 43:9
Буття 43:10
Буття 43:11
Буття 43:12
Буття 43:13
Буття 43:14
Буття 43:15
Буття 43:16
Буття 43:17
Буття 43:18
Буття 43:19
Буття 43:20
Буття 43:21
Буття 43:22
Буття 43:23
Буття 43:24
Буття 43:25
Буття 43:26
Буття 43:27
Буття 43:28
Буття 43:29
Буття 43:30
Буття 43:31
Буття 43:32
Буття 43:33
Буття 43:34






Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50