1 |
Голод посилився на землі. |
2 |
І коли вони поїли хліб, котрий привезли з Єгипту, тоді батько їхній сказав їм: Рушайте знову, купіть нам трохи харчів. |
3 |
І сказав йому Юда, кажучи: Той чоловік рішуче оголосив нам, сказавши: Не з’являйтеся до мене перед очі, якщо брата вашого не буде з вами. |
4 |
Якщо пошлеш із нами брата нашого, то підемо і купимо тобі харчів. |
5 |
А якщо не пошлеш, то не підемо, бо той чоловік сказав нам: Не з’явитеся до мене перед очі, якщо брата вашого не буде з вами. |
6 |
Ізраїль сказав: Для чого ви вчинили мені таке лихо, сказавши тому чоловікові, що у вас є ще один брат. |
7 |
Вони сказали: Розпитував той чоловік про нас і про родинні зв’язки наші, кажучи: Чи живий ще батько ваш? Чи є у вас ще брат? Ми й оповіли йому, давши відповідь на ці запитання. Чи могли ми знати, що він скаже: Приведіть брата вашого? |
8 |
А Юда сказав Ізраїлеві, батькові своєму: Відпусти юнака зі мною і ми підведемося й підемо, і живі будемо, і не помремо ні ми, ні ти, ні діти наші. |
9 |
Я відповідаю за нього, з моїх рук вимагатимеш повернення його. Якщо я не приведу його до тебе, і не поставлю його перед очима твоїми, то залишуся я винуватцем перед тобою на всі дні життя. |
10 |
Якби ми не зволікали, то вже навідалися б двічі. |
11 |
Ізраїль, батько їхній, сказав їм: Якщо так, то ось що вчиніть: візьміть із собою плодів землі цієї, і віднесіть у дарунок тому чоловікові трохи меду, трохи бальзаму, стиракси і ладану, фісташків і мигдальних горіхів. |
12 |
Візьміть також інше срібло в руки ваші, а срібло, яке вам у мішки поклали, поверніть руками вашими: може, це недогляд. |
13 |
І брата вашого візьміть і, підвівшися, знову підіть до того чоловіка. |
14 |
А Бог Всемогутній нехай дасть вам знайти милість у того чоловіка, щоб він відпустив вам і другого брата вашого та й Беньяміна. А мені, якщо вже бути бездітним, то нехай буду бездітним. |
15 |
І взяли ті люди дари оці, і срібла удвічі взяли в руки свої, і Беньяміна, і звелися, і пішли до Єгипту, і постали перед очі Йосипові. |
16 |
Йосип, побачивши між ними Беньяміна, сказав управителеві дому свого: Заведи цих людей у дім і заколи що-небудь з худоби, і приготуй, бо зі мною будуть обідати ці люди опівдні. |
17 |
І вчинив той чоловік, як звелів Йосип, і завів тих людей у дім Йосипів. |
18 |
І злякалися ці люди, коли їх завели в дім Йосипів, і сказали: Це за срібло, яке повернули були в мішки наші, а тепер заводять у дім сей, щоби звинуватити нас і, напавши на нас, полонити нас у рабство, і віслюків наших. |
19 |
І підійшли вони до управителя дому Йосипового, і почали говорити йому біля дверей дому, |
20 |
І сказали: Послухай, володарю наш, ми приходили вже передніше, щоб купити харчів, |
21 |
І сталося, що коли прийшли ми на нічліг і відкрили мішки наші, то побачили срібло кожного з нас у гузирях мішків, срібло наше за вагою його, і ми повертаємо його своїми руками. |
22 |
А для закупівлі харчів ми принесли інше срібло в руках наших. Ми не знаємо, хто поклав срібло наше в мішки наші. |
23 |
Він сказав: Майте спокій, не страхайтеся; Бог ваш і Бог батька вашого дав вам скарб у мішках ваших; срібло ваше дійшло до мене. І привів до них Симеона. |
24 |
І завів той чоловік людей цих у дім Йосипів, і дав води, і вони омили ноги свої, і дав поживи віслюкам їхнім. |
25 |
І вони приготували дарунки до приходу Йосипа опівдні; бо прочули, що там будуть їсти хліб. |
26 |
І прийшов Йосип додому; і вони принесли йому в дім дарунки, які були в руках їхніх, і вклонилися йому до землі. |
27 |
Він запитав їх про здоров’я, і сказав: Чи здоровий батько ваш старець, про якого ви говорили? Чи живий він ще? |
28 |
Вони сказали: При здоров’ї служник твій, батько наш, ще живий. І впали на коліна, і вклонилися. |
29 |
І підніс очі свої, і побачив Беньяміна, брата свого, сина матері своєї, і сказав: Це брат ваш менший, про котрого ви оповідали мені? І сказав: Нехай буде милість Божа з тобою, сину мій! |
30 |
І квапливо вийшов Йосип, тому що спалахнула любов до брата його, і він замалим не заплакав, і зайшов у внутрішню кімнату, і плакав там. |
31 |
І, вмивши лице, вийшов і, стримуючи себе, сказав: Подавайте страви. |
32 |
І подали йому окремо, і їм окремо, і єгиптянам, які обідали з ним, окремо; бо єгиптяни не можуть їсти з євреями, через те, що це мерзота для єгиптян. |
33 |
І сіли вони перед ним, першовроджений за першовродженням його, і молодший по молодості його і дивувалися ці люди один перед одним. |
34 |
І посилалися їм страви від нього; і частка Беньяміна була вп’ятеро більша часток кожного з них. І пили, і вельми раділи вони з ним.
|
Ukrainian Bible 2006 - Oleksandr Gizha |
No Data |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Буття 43:1 |
Буття 43:2 |
Буття 43:3 |
Буття 43:4 |
Буття 43:5 |
Буття 43:6 |
Буття 43:7 |
Буття 43:8 |
Буття 43:9 |
Буття 43:10 |
Буття 43:11 |
Буття 43:12 |
Буття 43:13 |
Буття 43:14 |
Буття 43:15 |
Буття 43:16 |
Буття 43:17 |
Буття 43:18 |
Буття 43:19 |
Буття 43:20 |
Буття 43:21 |
Буття 43:22 |
Буття 43:23 |
Буття 43:24 |
Буття 43:25 |
Буття 43:26 |
Буття 43:27 |
Буття 43:28 |
Буття 43:29 |
Буття 43:30 |
Буття 43:31 |
Буття 43:32 |
Буття 43:33 |
Буття 43:34 |
|
|
|
|
|
|
Буття 1 / Бут 1 |
Буття 2 / Бут 2 |
Буття 3 / Бут 3 |
Буття 4 / Бут 4 |
Буття 5 / Бут 5 |
Буття 6 / Бут 6 |
Буття 7 / Бут 7 |
Буття 8 / Бут 8 |
Буття 9 / Бут 9 |
Буття 10 / Бут 10 |
Буття 11 / Бут 11 |
Буття 12 / Бут 12 |
Буття 13 / Бут 13 |
Буття 14 / Бут 14 |
Буття 15 / Бут 15 |
Буття 16 / Бут 16 |
Буття 17 / Бут 17 |
Буття 18 / Бут 18 |
Буття 19 / Бут 19 |
Буття 20 / Бут 20 |
Буття 21 / Бут 21 |
Буття 22 / Бут 22 |
Буття 23 / Бут 23 |
Буття 24 / Бут 24 |
Буття 25 / Бут 25 |
Буття 26 / Бут 26 |
Буття 27 / Бут 27 |
Буття 28 / Бут 28 |
Буття 29 / Бут 29 |
Буття 30 / Бут 30 |
Буття 31 / Бут 31 |
Буття 32 / Бут 32 |
Буття 33 / Бут 33 |
Буття 34 / Бут 34 |
Буття 35 / Бут 35 |
Буття 36 / Бут 36 |
Буття 37 / Бут 37 |
Буття 38 / Бут 38 |
Буття 39 / Бут 39 |
Буття 40 / Бут 40 |
Буття 41 / Бут 41 |
Буття 42 / Бут 42 |
Буття 43 / Бут 43 |
Буття 44 / Бут 44 |
Буття 45 / Бут 45 |
Буття 46 / Бут 46 |
Буття 47 / Бут 47 |
Буття 48 / Бут 48 |
Буття 49 / Бут 49 |
Буття 50 / Бут 50 |