A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Буття 42



1
І довідався Яків, що в Єгипті є хліб, і сказав Яків синам своїм: Що ви зволікаєте?
2
І сказав: Ось, я чув, що є хліб у Єгипті; підіть туди і купіть нам звідти хліба, щоб нам жити і не вмерти.
3
Десять братів Йосипових пішли купити хліба в Єгипті.
4
А Беньяміна, брата Йосипового, не послав Яків з братами його, бо сказав: Щоб не сталося з ним лиха.
5
І прийшли сини Ізраїлеві купляти хліб, разом з іншими людьми; бо на землі ханаанській був голод.
6
А Йосип був розпорядником у країні тій, він і продавав хліб всьому народові країни. Брати Йосипові прийшли і вклонилися йому лицем до землі.
7
І побачив Йосип братів своїх, і впізнав їх, але вдав, наче не знає їх, і розмовляв з ними суворо, і сказав їм: Звідки ви прийшли? Вони сказали: Із землі ханаанської, купити харчів.
8
Йосип упізнав братів своїх, але вони не впізнали його.
9
І пригадав Йосип сни, котрі снилися йому; і сказав їм: Ви підглядачі, ви прийшли розвідати, що безборонне в країні цій.
10
Вони сказали йому: Ні, наш пане: служники твої прийшли купити харчів.
11
Ми всі – діти одного чоловіка; ми люди чесні; служники твої не були підглядачами;
12
Він сказав їм: Ви прийшли подивитися безборонне в країні цій.
13
Вони сказали: Нас, служників твоїх, дванадцять братів; ми є сини одного чоловіка в краю ханаанськім, і ось, менший тепер з батьком нашим, а одного не стало.
14
І сказав їм Йосип: Це ж саме я казав вам, що ви підглядачі.
15
Ось у який спосіб ви будете випробувані; клянусь життям фараона, ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди менший брат ваш.
16
Пошліть одного з вас, і нехай він приведе брата вашого; а вас затримають. І відкриється, чи правда у вас; а якщо ні, то клянуся життям фараона, що ви вивідувачі.
17
І віддав їх під варту на три дні.
18
І сказав їм Йосип третього дня: Ось, що зробіть, і залишитеся живі; бо я боюся Бога.
19
Якщо ви люди чесні, то одного брата із вас нехай утримують в домі, де ви ув’язнені, а ви підете, відвезете хліб, заради голоду в родинах ваших.
20
А брата вашого меншого приведіть до мене, щоб справдилися слова ваші, і щоб не вмерти вам. Так вони й учинили.
21
І говорили вони один до одного: Справді нас покарано за гріх супроти брата нашого; ми бачили страждання душі його, коли він благав нас, але ми не почули; за те й учинилося нам горе оце.
22
Рубен відповідав їм і сказав: Чи не говорив я вам: Не грішіть супроти юнака? Аж ви не послухали; ось за кров його маємо відплату.
23
А того не відали вони, що Йосип розуміє їхню мову, хоч і був між ними перекладач.
24
І відійшов од них і заплакав. І повернувся до них, і говорив з ними, і, взявши з них Симеона, зв’язав його перед їхніми очима.
25
І наказав Йосип виповнити мішки їхні хлібом, а срібло їхнє повернути кожному в мішок його, і дати їм припасів на дорогу. Так і вчинено з ними.
26
Вони поклали хліб свій на віслюків своїх і рушили звідти.
27
І розв’язав один із них мішка свого, щоб дати корму віслюкові своєму на ніч; і побачив срібло своє в гузирі мішка його.
28
І сказав своїм братам: Срібло моє повернули, ось воно у моєму мішку. І згнітилося серце їхнє, і вони з трепетом один одному говорили: Що це Бог учинив з нами?
29
І прийшли до Якова, батька свого, на землі ханаанській, і розповіли йому про все, що сталося з ними, говорячи:
30
Володар країни тієї говорив з нами суворо, і має нас за вивідувачів країни тієї.
31
І сказали ми йому: Ми люди чесні; ми не були вивідувачами;
32
Нас є дванадцять братів, синів батька нашого, одного не стало, а менший тепер з батьком нашим у краю ханаанськім.
33
І сказав нам володар тієї країни: Ось як довідаюся я, чи порядні ви люди; залишіть у мене брата одного з вас, а ви візьміть хліб заради голоду в родинах ваших, і рушайте.
34
І приведіть до мене меншого брата вашого; і довідаюся я, що ви не вивідувачі, але люди чесні; віддам вам брата вашого, і ви зможете торгувати в цій країні.
35
Коли ж вони випорожняли мішки свої, то у кожному в гузирі срібло їхнє. І побачили вони вузлики срібла свого, вони і батько їх, і злякалися.
36
І сказав їм Яків, батько їхній: Ви позбавили мене дітей: Йосипа немає і Симеона немає; і Беньяміна взяти хочете, – все це на мене!
37
І сказав Рубен батькові своєму, кажучи: Убий двох моїх синів, якщо я не приведу його до тебе; віддай його в руки мої, і я поверну його тобі.
38
Він сказав: Не піде мій син з вами; тому що брат його загинув, і він один лишився. Якщо станеться з ним лихо в дорозі, яку будете долати, то зведете мене і сивину мою з печаллю в могилу.











Буття 42:1
Буття 42:2
Буття 42:3
Буття 42:4
Буття 42:5
Буття 42:6
Буття 42:7
Буття 42:8
Буття 42:9
Буття 42:10
Буття 42:11
Буття 42:12
Буття 42:13
Буття 42:14
Буття 42:15
Буття 42:16
Буття 42:17
Буття 42:18
Буття 42:19
Буття 42:20
Буття 42:21
Буття 42:22
Буття 42:23
Буття 42:24
Буття 42:25
Буття 42:26
Буття 42:27
Буття 42:28
Буття 42:29
Буття 42:30
Буття 42:31
Буття 42:32
Буття 42:33
Буття 42:34
Буття 42:35
Буття 42:36
Буття 42:37
Буття 42:38






Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50