A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Буття 41



1
За два роки потому приснилося фараонові: ось, він стоїть біля річки.
2
І ось, вийшли з річки семеро корів, гарних на вигляд, і тлустих плоттю, і паслися в тростині.
3
Та ось, після них вийшли з річки семеро корів інших, немічних на вигляд і худих плоттю, і зупинилися біля тих корів, що вже стояли в березі річки.
4
І з’їли немічні на вигляд корови і худющі плоттю сім корів гарних на вигляд і тлустих. І прокинувся фараон.
5
І заснув знову, і приснилося йому вдруге: ось на одній стеблині виросло сім колосків добірних і гарних.
6
Та ось біля них виросло сім колосків немічних і висхлих на східному вітрі.
7
І пожерли немічні колоски сім колосків добірних і повних. І прокинувся фараон, і зрозумів, що це сон.
8
А вранці затривожився дух його, і послав він, і прикликав усіх чаклунів Єгипту і всіх мудраків його, і розповів їм фараон сон свій; та не було нікого, хто розтлумачив би сон фараонові.
9
І почав говорити головний виночерпій фараонові, і сказав: Гріхи мої я пригадую нині;
10
Фараон розгнівався на служників своїх, і віддав мене і головного пекаря під варту у дім старшини варти.
11
І приснився нам сон однієї ночі, мені і йому, кожному приснився сон особливої ваги.
12
Там, у в’язниці, був з нами молодий єврей, служник старшини варти. Ми розповіли йому сни наші, і він розтлумачив нам кожному відповідно до сновидінь.
13
І, як він розтлумачив нам, так і сталося: мене повернуто на моє місце, а пекаря повісили.
14
І послав фараон, і покликав Йосипа; і квапливо вивели його з в’язниці. Він підстригся, перемінив одяг, і прийшов до фараона.
15
Фараон сказав Йосипові: Мені приснився сон, і немає нікого, хто розтлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни.
16
І відповідав Йосип фараонові, кажучи: Це – не моє. Бог дасть відповідь на добро фараонові.
17
І сказав фараон Йосипові: Мені приснилося, що стою я на березі річки.
18
І ось, вийшли з річки сім корів тлустих плоттю і гарних на вигляд; і паслися в тростині.
19
Та ось, після них вийшли сім корів інших, худих плоттю, і дуже негарних на вигляд; я на всій землі єгипетській не бачив таких худих, як вони.
20
І з’їли худі і негарні корови попередніх семеро корів тлустих.
21
І увійшли тлусті в утробу їхню, але не видно було, що вони увійшли в утробу їхню. Вони так само були худющі і погані на вигляд, як перше. І я прокинувся.
22
Потім приснилося мені: ось, на одній стеблині виросло сім колосків добірних і гарних.
23
Та ось, після них виросло сім колосків тонких, хирлявих і висхлих од східного вітру.
24
І пожерли хирляві колоски сім колосків добірних. Я розповів про це віщунам, але ніхто не розтлумачив мені.
25
І сказав Йосип фараонові: Сон фараонів один: що Бог учинить, про те Він звістив фараонові.
26
Сім корів тлустих – це сім літ; сім колосків добірних – це сім літ: сон один.
27
І сім корів охлялих, і худющих які вийшли після тих, це сім літ, також і сім колосків хирлявих, висушених східним вітром, це сім літ голоду.
28
Ось чому я сказав фараонові: Що Бог учинить, те Він показав фараонові.
29
Таким чином, настає сім літ великого достатку по всій землі єгипетській.
30
Після них наступить сім літ голоду; і забудеться увесь той достаток на землі єгипетській, і виснажить голод землю.
31
І вже невгодний буде колишній достаток, з причини голоду, котрий надбіжить, тому що він буде важкий.
32
А що сон прийшов до фараона вдруге, це означає, що сказане – справді слово Боже, і що невдовзі Бог звершить це.
33
І нині нехай вибере фараон мужа розумного і мудрого, і нехай поставить його над землею єгипетською.
34
І нехай накаже фараон поставити над землею доглядачів і збирати упродовж семи років достатку п’яту частину врожаю на землі єгипетській.
35
Нехай вони збирають всілякий хліб цих наступних щедрих років, і зберуть хліб у містах влади фараонової на харч, і нехай бережуть.
36
І буде цей харч у запасі для країни на сім років голоду, котрі прийдуть на землю єгипетську, щоб країна не загинула від голоду.
37
Це сподобалося фараонові і всім служникам його.
38
І сказав фараон слугам своїм: Чи знайдемо ми такого, як він, чоловіка, що в ньому Дух Божий?
39
І сказав фараон Йосипові: Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає такого розумного і мудрого, як ти;
40
Ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися увесь народ мій; лише престолом я буду більший за тебе.
41
І сказав фараон Йосипові: Ось, я настановляю тебе над усією землею єгипетською.
42
І зняв фараон перстень свій з руки своєї, і надів його на руку Йосипову, одягнув його у вісонову одежу, повісив золотий ланцюг на шию йому.
43
І наказав везти його на другій із своїх колісниць і вигукувати перед ним: Поклоняйтеся! І настановив його над усією землею єгипетською.
44
І сказав фараон Йосипові: Я фараон; але без тебе ніхто не піднесе ні руки своєї, ні ноги своєї, по всій землі єгипетській
45
І назвав Фараон Йосипові ім’я: Цофнат-Панеах; і дав йому за дружину Оснат, дочку Поті-Фера, жерця з Ону. І пішов Йосип по землі єгипетській.
46
Йосипові було тридцять літ від народження, коли він постав перед фараоном, царем єгипетським. І вийшов Йосип від лиця фараона, і пройшов по всій землі єгипетській.
47
А земля в семилітній період достатку приносила із зернини по жмені.
48
А він збирав усілякий хліб цілих сім літ врожайних на землі єгипетській і зсипав зерно в міських житницях, у кожному місті, яке оточували хлібні поля.
49
І назбирав хліба вельми багато, як піску морського, так що й рахувати перестав, – так багато було хліба.
50
До лихої пори голоду в Йосипа народилися два сини, котрих породила йому Оснат, донька Поті-Фера, жерця з Ону.
51
І назвав Йосип ім’я первісткові: Манасія, тому що, говорив він, Бог дав мені забути всі гіркоти мої і увесь дім батька мого.
52
А другому назвав ім’я: Ефраїм; тому що, говорив він, Бог учинив мене плідним на землі страждань моїх.
53
І минуло сім літ достатку, котрий був у країні єгипетській;
54
І надбігли сім літ голоду, як сказав Йосип. І був голод у всіх землях; а на всій землі єгипетській був хліб.
55
Та коли вся країна єгипетська почала терпіти від голоду, то народ заповзявся волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: Ходіть до Йосипа, і робіть усе, що він вам скаже.
56
І був голод по всій поверхні землі, і відчинив Йосип усі житниці, і почав продавати хліб єгиптянам. Тим часом, голод посилювався у країні єгипетській.
57
Із усіх країн приходили до Єгипту купляти хліб у Йосипа; бо голод посилився на всій землі.











Буття 41:1
Буття 41:2
Буття 41:3
Буття 41:4
Буття 41:5
Буття 41:6
Буття 41:7
Буття 41:8
Буття 41:9
Буття 41:10
Буття 41:11
Буття 41:12
Буття 41:13
Буття 41:14
Буття 41:15
Буття 41:16
Буття 41:17
Буття 41:18
Буття 41:19
Буття 41:20
Буття 41:21
Буття 41:22
Буття 41:23
Буття 41:24
Буття 41:25
Буття 41:26
Буття 41:27
Буття 41:28
Буття 41:29
Буття 41:30
Буття 41:31
Буття 41:32
Буття 41:33
Буття 41:34
Буття 41:35
Буття 41:36
Буття 41:37
Буття 41:38
Буття 41:39
Буття 41:40
Буття 41:41
Буття 41:42
Буття 41:43
Буття 41:44
Буття 41:45
Буття 41:46
Буття 41:47
Буття 41:48
Буття 41:49
Буття 41:50
Буття 41:51
Буття 41:52
Буття 41:53
Буття 41:54
Буття 41:55
Буття 41:56
Буття 41:57






Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50