A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2006

Буття 19



1
І прийшли два Ангели до Содому увечері, а Лот сидів біля брами Содому і побачив їх, і підвівся, щоб зустріти їх, і вклонився лицем до землі.
2
І сказав: Володарі мої! Я благаю вас, ось зараз завітайте в дім служника вашого, і ночуйте, і помийте ноги ваші, і підведетеся вранці, і продовжите мандрівку свою. Але вони сказали: Ні, ми заночуємо надворі.
3
А він вельми наполягав, і вони зайшли до нього в дім. Він пригостив їх і спік прісні хліби; і вони їли.
4
Ще не лягли вони спати, як міські мешканці, содомляни, від молодого до старого, увесь народ з усіх усюд, оточили дім.
5
І викликали Лота, і говорили йому: Де люди, які прийшли до тебе на ніч? Виведи їх до нас, ми спізнаємо їх.
6
Лот вийшов до них і замкнув за собою двері;
7
І сказав: Брати, не чиніть зла.
8
Ось, у мене дві доньки, котрі не спізнали чоловіка; ліпше я виведу їх до вас, робіть з ними, що вам до смаку; тільки людям цим не чиніть нічого, оскільки вони прийшли під покрівлю дому мого.
9
Але вони сказали: Іди сюди. І сказали: Ось чужинець прийшов сюди жити, і хоче судити? Зараз же ми вчинимо з тобою лихіше, аніж з ними. І впритул приступили до чоловіка цього, до Лота, підійшли, щоб виламати двері.
10
Тоді мужі ті простягли руки свої, і ввели Лота до себе в дім, і двері замкнули.
11
А людей, котрі були при вході в дім, вразили сліпотою, від малого до старого, то вони намарудилися, шукаючи двері.
12
Сказали мужі ті Лотові: Хто ще є тут у тебе? Чи зять, чи сини твої, чи доньки твої, і хто б не був у тебе в місті, – усіх виведи з місця цього.
13
Бо ми винищимо це місто; тому що великі скарги на мешканців його дійшли до лиця Господнього, і Господь послав нас винищити його.
14
І вийшов Лот, і говорив із зятями своїми, котрі брали за себе дочок його; і сказав: Підводьтеся, вийдіть із цього місця, бо Господь винищить це місто. Але зятям його здалося, що він жартує.
15
Коли зійшла зоря, Ангели почали квапити Лота, кажучи: Підведися, візьми дружину твою і двох дочок твоїх, котрі у тебе, щоб не загинути тобі за злочини міста.
16
Та оскільки він зволікав, то мужі ті, з милости до нього Господньої, взяли за руки його, і дружину його, і двох дочок, і вивели, і поставили за містом.
17
Коли ж вивели їх геть, то один із них сказав: Рятуй душу свою, не озирайся назад, і не зупиняйся на околиці оцій, рятуйся на горі, щоб тобі не загинути.
18
Проте Лот сказав їм: Ні, Владико!
19
Ось служник Твій знайшов у Твоїх очах ласку, і велика Твоя милість, яку вчинив Ти мені, порятувавши моє життя, але я не можу рятуватися на горі, аби не спіткало мене лихо, і щоб мені не вмерти.
20
Ось, ближче бігти до цього міста, щоб сховатися, і воно невелике. Дозвольте мені втікти туди, щоб збереглося моє життя.
21
І сказав йому Господь: Ось, на догоду тобі Я вчиню це: не знищу місто, про яке ти говориш.
22
Поспішай, рятуйся там, бо Я не можу вчинити діла, доки ти не прийдеш туди; тому й назване те місто: Цоар.
23
Сонце зійшло над землею, і Лот прийшов до Цоару.
24
І пролив Господь на Содом і Ґоморру дощем сірку й вогонь – від Господа з неба.
25
І винищив міста оці, всю околицю, і всіх мешканців міст цих, і рослини землі.
26
А дружина Лотова озирнулася позаду в нього, і вчинилася соляним стовпом.
27
І звівся Авраам рано-вранці і подався на місце, де стояв перед Господом.
28
І глянув на Содом та Ґоморру, і на увесь обшир околиці, і побачив: ось, дим здіймається від землі, як дим з печі.
29
І було, коли Бог винищував міста округи цієї, згадав Бог про Авраама, і вислав Лота із місцини загибелі, коли винищував міста, в котрих жив Лот.
30
І вийшов Лот із Цоару, і почав жити в печері, і з ним дві доньки його, тому що боявся жити в Цоарі.
31
І сказала старша молодшій: Батько наш старий; і нема чоловіка на землі, котрий увійшов би до нас за звичаєм всієї землі.
32
Тож напоїмо батька нашого вином, і переспимо з ним, і відродимо од батька племено наше.
33
І напоїли батька свого вином тієї ночі; і увійшла старша, і зляглася з батьком своїм: а він не знав, коли вона зляглася, і коли підвелася.
34
Другого дня старша сказала молодшій: Ось, я спала з батьком моїм; напоїмо його вином також цієї ночі; і ти увійди, спи з ним, і відродимо од батька нашого плем’я.
35
І напоїли батька свого вином також цієї ночі; і зайшла молодша і зляглася з ним, і він не знав, коли вона зляглася і коли підвелася.
36
І завагітніли обидві дочки Лотові від батька свого.
37
І народила старша сина, і назвала йому ім’я: Моав. Він батько моавитян донині.
38
І молодша також народила сина, і назвала ім’я йому: Бен-Аммі. Він батько аммонійців донині.











Буття 19:1
Буття 19:2
Буття 19:3
Буття 19:4
Буття 19:5
Буття 19:6
Буття 19:7
Буття 19:8
Буття 19:9
Буття 19:10
Буття 19:11
Буття 19:12
Буття 19:13
Буття 19:14
Буття 19:15
Буття 19:16
Буття 19:17
Буття 19:18
Буття 19:19
Буття 19:20
Буття 19:21
Буття 19:22
Буття 19:23
Буття 19:24
Буття 19:25
Буття 19:26
Буття 19:27
Буття 19:28
Буття 19:29
Буття 19:30
Буття 19:31
Буття 19:32
Буття 19:33
Буття 19:34
Буття 19:35
Буття 19:36
Буття 19:37
Буття 19:38






Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50