A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2004

Даниїл 4



1
Я, Навуходоносор, спокійний був у домі моєму і благоденствував у чертогах моїх.
2
Але я бачив сон, який налякав мене, і міркування на ложі моєму і видіння голови моєї збентежили мене.
3
І дане було мною повеління привести до мене всіх мудреців вавилонських, щоб вони сказали мені значення сну.
4
Тоді прийшли тайновідці, чародії, халдеї і ворожбити; я розповів їм сон, але вони не могли мені пояснити значення його.
5
Нарешті ввійшов до мене Даниїл, якому ім’я було Вал­тасар, за ім’ям бога мого, і в якому дух святого Бога; йому розповів я сон.
6
Валтасар, глава мудреців! я знаю, що у тобі дух святого Бога, і ні­­яка таємниця не обтяжує тебе; поясни мені бачення сну мого, який я бачив, і значення його.
7
Видіння ж голови моєї на ложі моєму були такі: я бачив, ось, серед землі дерево дуже високе.
8
Велике було це дерево і міцне, і висота його сягала неба, і воно видиме було до країв усієї землі.
9
Листя його прекрасне, і плодів на ньому безліч, і їжа на ньому для всіх; під ним знаходили тінь польові звірі, і в гілках його гніздилися птахи небесні, і від нього годувалася­ усяка плоть.
10
І бачив я у видіннях голови моєї на ложі моєму, і ось, зійшов з небес, Той, Хто не спить і Святий.
11
Викликнувши голосно, Він сказав: «зрубайте це дерево, обрубайте гілки його, струсіть листя з нього і розкидайте плоди його; нехай відійдуть звірі з-під нього і птахи з гілок його;
12
але головний корінь його залиште у землі, і нехай він у путах залізних і мідних серед польової трави зрошується небесною росою, і з тваринами нехай буде частина його в траві земній.
13
Серце людське відбереться від нього і дасться йому серце звірине, і про­йдуть над ним сім часів.
14
Повелінням Тих, Хто не спить, це визначено, і за вироком Святих призначено, щоб знали ті, що живуть, що Всевиш­ній володарює над царством людським, і дає його, кому хоче, і поставляє­ над ним приниженого між людьми».
15
Такий сон бачив я, цар Навуходоносор; а ти, Валтасаре, скажи значення його, тому що ніхто з мудреців у моєму царстві не міг пояснити його значення, а ти можеш, бо дух святого Бога у тобі.
16
Тоді Даниїл, якому ім’я Валтасар, майже годину пробув у здивуванні, і думки його бентежили його. Цар почав говорити і сказав: Валтасаре! нехай не бентежить тебе цей сон і значення його. Валтасар відповів і сказав: господарю мій! твоїм би ненависникам цей сон, і ворогам твоїм значення його!
17
Дерево, яке ти бачив, яке було великим і міцним, висотою своєю сягало небес і видиме було по всій землі,
18
на якому листя було прекрасне і безліч плодів і пожива для усіх, під яким жили звірі польові й у гілках якого гніздилися птахи небесні,
19
це ти, царю, звеличений і зміцнілий, і велич твоя зросла і сягла небес, і влада твоя — до країв землі.
20
А що цар бачив Того, Хто не спить і Святого, Який сходить з небес, Який сказав: «зрубайте дерево і знищіть його, тіль­ки головний корінь його залишіть у землі, і нехай він у путах залізних і мідних, серед польової трави, зрошується росою небесною, і з польовими звірами нехай буде частина його, доки не пройдуть над ним сім часів», —
21
то ось значення цього,­ царю, і ось визначення Всевишнього, яке осягне господаря мого, царя:
22
тебе відлучать від людей, і перебування твоє буде з польовими звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, росою небесною ти будеш зрошуватися, і сім часів пройдуть над тобою, доки пізнаєш, що Всевиш­ній володарює над царством людським і дає його, кому хоче.
23
А що повелено було залишити головний корінь дерева, це значить, що царство твоє залишиться при тобі, коли ти пізнаєш владу небесну.
24
Тому, царю, нехай буде благоугодною тобі порада моя: відкупи гріхи твої прав­дою і беззаконня твої милосердям до бідних; ось чим може продовжитися мир твій.
25
Усе це збулося над царем Навуходоносором.
26
Коли минуло дванадцять місяців, ходячи по царських палатах у Ва­­вилоні,
27
цар сказав: чи не це величний Вавилон, який побудував я як дім царства силою моєї могутности й на славу моєї величі!
28
Ще слова­ ці були у вустах царя, як був з неба голос: «тобі говорять, царю Навуходоносоре: царство відійшло від тебе!
29
І відлучать тебе від людей, і буде перебування твоє з поль­овими звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, і сім часів пройде над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній володарює над царством людським і дає його, кому хоче!»
30
Негайно і сповнилося це слово над Навуходоносором, і відлучений він був від людей, їв траву, як віл, і зрошувалося тіло його росою небесною, так що волос­ся­ у нього виросло як у лева, і нігті у ньо­го — як у птаха.
31
Піс­ля закінчен­ня ж днів тих, я, Навуходоносор, звів очі мої до неба, і розум мій повер­нув­ся до мене; і благословив я Всевиш­­нь­ого, звеличив і прославив Вічного,­ Якого володарювання — володарювання вічне, і Якого царство — у роди і роди.
32
І всі, що живуть на землі, нічого не значать; з волі Своєї Він діє як у небесному воїнстві, так і у тих, хто живе на землі; і немає нікого,­ хто міг би протистояти руці Його і ска­­зати Йому: «що Ти зробив?»
33
У той час повернувся до мене розум мій, і на славу царства мого повернулися до мене сановитість і колишній вигляд мій; тоді знайшли мене радники мої і вельможі мої, і я відновлений був на царство моє, і велич моя ще більше піднеслася.
34
Нині я, Навуходоносор, славлю, підношу і величаю Царя Небесного, Якого всі діла істинні й путі праведні, і Який у силі смирити тих, що ходять гордо.­











Даниїл 4:1

Даниїл 4:2

Даниїл 4:3

Даниїл 4:4

Даниїл 4:5

Даниїл 4:6

Даниїл 4:7

Даниїл 4:8

Даниїл 4:9

Даниїл 4:10

Даниїл 4:11

Даниїл 4:12

Даниїл 4:13

Даниїл 4:14

Даниїл 4:15

Даниїл 4:16

Даниїл 4:17

Даниїл 4:18

Даниїл 4:19

Даниїл 4:20

Даниїл 4:21

Даниїл 4:22

Даниїл 4:23

Даниїл 4:24

Даниїл 4:25

Даниїл 4:26

Даниїл 4:27

Даниїл 4:28

Даниїл 4:29

Даниїл 4:30

Даниїл 4:31

Даниїл 4:32

Даниїл 4:33

Даниїл 4:34







Даниїл 1 / Дан 1

Даниїл 2 / Дан 2

Даниїл 3 / Дан 3

Даниїл 4 / Дан 4

Даниїл 5 / Дан 5

Даниїл 6 / Дан 6

Даниїл 7 / Дан 7

Даниїл 8 / Дан 8

Даниїл 9 / Дан 9

Даниїл 10 / Дан 10

Даниїл 11 / Дан 11

Даниїл 12 / Дан 12