A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2004

Єремія 36



1
У четвертий рік Іоакима, си­на Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа:
2
візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня;
3
можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх.
4
І покликав Єремія Варуха, сина Нирії, і написав Варух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому.
5
І наказав Єремія Варуху і сказав: я ув’язнений і не можу йти у дім Господній;
6
отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх;
7
можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей.
8
Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, про­читати у домі Господньому.
9
У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці­ оголосили піст перед лицем Госпо­да усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських.
10
І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові во­рота дому Господнього, вголос усьому народу.
11
Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої,
12
і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, цар­ський писар, і Делаія, син Семаії,­ й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі;
13
і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Варух читав сувій уголос народу.
14
Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Ни­рії, сувій у руку свою і прийшов до них.
15
Вони сказали йому: сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Ва­рух уголос їм.
16
Коли вони ви­­слу­хали усі слова, то з жахом по­ди­ви­лися один на одного і сказали Варуху: ми неодмінно перекажемо усі ці слова царю.
17
І запитали Варуха: скажи­ ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його?
18
І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій.
19
Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви.
20
І пішли вони до царя у палац, а сувій за­лишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі сло­ва ці.
21
Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя.
22
Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня.
23
Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні.
24
І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці.
25
Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх.
26
І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх.
27
І було слово Господнє до Єремії, після того як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, і сказано йому:
28
візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у пер­шому сувої, які спалив Іоаким, цар Юдейський;
29
а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?»
30
за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний;
31
і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали.
32
І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів.











Єремія 36:1

Єремія 36:2

Єремія 36:3

Єремія 36:4

Єремія 36:5

Єремія 36:6

Єремія 36:7

Єремія 36:8

Єремія 36:9

Єремія 36:10

Єремія 36:11

Єремія 36:12

Єремія 36:13

Єремія 36:14

Єремія 36:15

Єремія 36:16

Єремія 36:17

Єремія 36:18

Єремія 36:19

Єремія 36:20

Єремія 36:21

Єремія 36:22

Єремія 36:23

Єремія 36:24

Єремія 36:25

Єремія 36:26

Єремія 36:27

Єремія 36:28

Єремія 36:29

Єремія 36:30

Єремія 36:31

Єремія 36:32







Єремія 1 / Єрем 1

Єремія 2 / Єрем 2

Єремія 3 / Єрем 3

Єремія 4 / Єрем 4

Єремія 5 / Єрем 5

Єремія 6 / Єрем 6

Єремія 7 / Єрем 7

Єремія 8 / Єрем 8

Єремія 9 / Єрем 9

Єремія 10 / Єрем 10

Єремія 11 / Єрем 11

Єремія 12 / Єрем 12

Єремія 13 / Єрем 13

Єремія 14 / Єрем 14

Єремія 15 / Єрем 15

Єремія 16 / Єрем 16

Єремія 17 / Єрем 17

Єремія 18 / Єрем 18

Єремія 19 / Єрем 19

Єремія 20 / Єрем 20

Єремія 21 / Єрем 21

Єремія 22 / Єрем 22

Єремія 23 / Єрем 23

Єремія 24 / Єрем 24

Єремія 25 / Єрем 25

Єремія 26 / Єрем 26

Єремія 27 / Єрем 27

Єремія 28 / Єрем 28

Єремія 29 / Єрем 29

Єремія 30 / Єрем 30

Єремія 31 / Єрем 31

Єремія 32 / Єрем 32

Єремія 33 / Єрем 33

Єремія 34 / Єрем 34

Єремія 35 / Єрем 35

Єремія 36 / Єрем 36

Єремія 37 / Єрем 37

Єремія 38 / Єрем 38

Єремія 39 / Єрем 39

Єремія 40 / Єрем 40

Єремія 41 / Єрем 41

Єремія 42 / Єрем 42

Єремія 43 / Єрем 43

Єремія 44 / Єрем 44

Єремія 45 / Єрем 45

Єремія 46 / Єрем 46

Єремія 47 / Єрем 47

Єремія 48 / Єрем 48

Єремія 49 / Єрем 49

Єремія 50 / Єрем 50

Єремія 51 / Єрем 51

Єремія 52 / Єрем 52