A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2004

Екклезіяст 5



1
Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть скупі.
2
Бо, як сновидіння бувають при великій кількості турбот, так голос нерозумного пізнається при великій кількості слів.
3
Коли даєш обітницю Богу, то не барися виконати її, тому що Він не благоволить до нерозумних: що обіцяв, виконай.
4
Краще тобі не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати.
5
Не дозволяй вустам твоїм вводити у гріх плоть твою, і не говори перед ангелом [Божим]: «це — помилка!» Для чого тобі робити, щоб Бог прогнівався на слово твоє і зруйнував справу рук твоїх?
6
Бо у безлічі сновидінь, як і в безлічі слів, — багато суєти; але ти бійся Бога.
7
Якщо ти побачиш у якійсь області пригнічення бідного і порушення суду і правди, то не дивуйся цьому: тому що над високим наглядає вищий, а над ними ще вищий;
8
зверхність же над країною в цілому має цар, який піклується про країну.
9
Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користи від того. І це — суєта!
10
Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?
11
Солодкий сон у того, хто працює, чи мало, чи багато він з’їсть; але пересичення багатого не дає йому заснути.
12
Є болісна недуга, яку я бачив під сонцем: багатство, яке зберігається володарем його на шкоду йому.
13
І гине багатство це від нещасних випадків: породив він сина, і нічого немає в руках у нього.
14
Як вийшов він нагим з утроби матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічого не візьме від праці своєї, що міг би він понести у руці своїй.
15
І це тяжка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. Яка ж користь йому, що він трудився на вітер?
16
А він у всі дні свої їв у потемках, у великому роздратуванні, у прикрості і досаді.
17
Ось ще, що я знайшов доброго і приємного: їсти і пити і насолоджуватися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудиться під сонцем у всі дні життя свого, які дав йому Бог; тому що це його доля.
18
І якщо якій людині Бог дав багатство і майно, і дав їй владу користуватися ними і брати свою частку і насолоджуватися від праці своєї, то це дар Божий.
19
Недовго будуть у нього в пам’яті дні життя його; тому Бог і винагороджує його радістю серця його.











Екклезіяст 5:1

Екклезіяст 5:2

Екклезіяст 5:3

Екклезіяст 5:4

Екклезіяст 5:5

Екклезіяст 5:6

Екклезіяст 5:7

Екклезіяст 5:8

Екклезіяст 5:9

Екклезіяст 5:10

Екклезіяст 5:11

Екклезіяст 5:12

Екклезіяст 5:13

Екклезіяст 5:14

Екклезіяст 5:15

Екклезіяст 5:16

Екклезіяст 5:17

Екклезіяст 5:18

Екклезіяст 5:19







Екклезіяст 1 / Екк 1

Екклезіяст 2 / Екк 2

Екклезіяст 3 / Екк 3

Екклезіяст 4 / Екк 4

Екклезіяст 5 / Екк 5

Екклезіяст 6 / Екк 6

Екклезіяст 7 / Екк 7

Екклезіяст 8 / Екк 8

Екклезіяст 9 / Екк 9

Екклезіяст 10 / Екк 10

Екклезіяст 11 / Екк 11

Екклезіяст 12 / Екк 12