A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2004

1 Царів 17



1
І сказав Ілля [пророк], фес­витянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом.
2
І було до нього слово Господнє:
3
піди звідси і по­вер­нися на схід і сховайся біля пото­ку Хорафа, що навпроти Йордану;
4
з цього потоку ти будеш пити, а во́ронам Я повелів годувати тебе там.
5
І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану.
6
І во́рони приносили йому хліб і м’ясо вранці, і хліб і м’ясо ввечері, а з потоку він пив.
7
Коли минув деякий час, цей поток висох, бо не було дощу на землю.
8
І було до нього слово Господнє:
9
встань і піди в Сарепту сидонську, і залишайся там; Я повелів там жінці вдові годувати тебе.
10
І встав він і пішов у Сарепту;­ і коли прийшов до воріт міста, ось, там жінка вдова збирає дрова. І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися.
11
І піш­­ла вона, щоб взяти; а він закричав услід їй і сказал: візьми для мене і шматок хліба в руки свої.
12
Вона сказала: живий Господь Бог твій! у мене нічого немає печеного, а тільки є жменя борошна в діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо.
13
І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що́ ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш після;
14
бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю.
15
І пішла вона і зробила так, як сказав Ілля; і годувалася вона, і він, і дім її деякий час.
16
Борошно в діжці не вичерпувалося, й олія в глечику не убувала, за словом Господа, яке Він прорік через Іллю.
17
Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання.
18
І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого.
19
І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль,
20
і воз­звав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її?
21
І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього!
22
І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив.
23
І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий.
24
І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне.­











1 Царів 17:1

1 Царів 17:2

1 Царів 17:3

1 Царів 17:4

1 Царів 17:5

1 Царів 17:6

1 Царів 17:7

1 Царів 17:8

1 Царів 17:9

1 Царів 17:10

1 Царів 17:11

1 Царів 17:12

1 Царів 17:13

1 Царів 17:14

1 Царів 17:15

1 Царів 17:16

1 Царів 17:17

1 Царів 17:18

1 Царів 17:19

1 Царів 17:20

1 Царів 17:21

1 Царів 17:22

1 Царів 17:23

1 Царів 17:24







1 Царів 1 / 1Ца 1

1 Царів 2 / 1Ца 2

1 Царів 3 / 1Ца 3

1 Царів 4 / 1Ца 4

1 Царів 5 / 1Ца 5

1 Царів 6 / 1Ца 6

1 Царів 7 / 1Ца 7

1 Царів 8 / 1Ца 8

1 Царів 9 / 1Ца 9

1 Царів 10 / 1Ца 10

1 Царів 11 / 1Ца 11

1 Царів 12 / 1Ца 12

1 Царів 13 / 1Ца 13

1 Царів 14 / 1Ца 14

1 Царів 15 / 1Ца 15

1 Царів 16 / 1Ца 16

1 Царів 17 / 1Ца 17

1 Царів 18 / 1Ца 18

1 Царів 19 / 1Ца 19

1 Царів 20 / 1Ца 20

1 Царів 21 / 1Ца 21

1 Царів 22 / 1Ца 22