A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 2004

1 Царів 13



1
І ось, чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господ­нім у Вефиль, в той час, коли Ієро­воам стояв біля жертовника, щоб звершити куріння.
2
І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: жертовник, жертовник! так говорить Господь: ось, народиться син дому Давидовому, ім’я йому Іосія, і принесе на тобі в жертву священиків висот, які звершують на тобі куріння, і людські кістки спалить на тобі.
3
І дав у той день знамення, сказавши: ось знамення того, що це прорік Господь: ось, цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсипеться.
4
Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника у Вефилі, то простягнув Ієровоам руку свою від жертовника, говорячи: візьміть його. І одерев’яніла рука його, яку він простягнув­ на нього, і не міг він повернути її до себе.
5
І жертовник розпався, і попіл­ з жертовника розсипався, за знаменням, яке дав чоловік Божий словом­ Господнім.
6
І сказав цар [Ієровоам] чоловіку Божому: умилостив лице Господа Бога твого і помолися за мене, щоб рука моя могла повернутися до мене. Й умилостивив чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього і стала, як раніше.
7
І сказав цар чоловіку Божому: зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок.
8
Але чоловік Божий сказав ца­реві: хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою і не буду їсти хліба і не буду пити води в цьому місці,
9
бо так заповідано ме­ні словом Господнім: «не їж там хліба і не пий води і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
10
І пішов він іншою дорогою і не пішов назад тією дорогою, якою при­йшов у Вефиль.
11
У Вефилі жив один пророк-старець. Син його прийшов і розповів йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Вефилі; і слова, які він говорив цареві, переказали сини батькові своєму.
12
І запитав їх бать­ко їхній: якою дорогою він пішов? І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, який приходив з Юдеї.
13
І сказав він синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали йому осла, і він сів на нього.
14
І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, що сидів під дубом, і сказав йому: чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї? І сказав той: я.
15
І сказав йому: зайди до мене в дім і поїж хліба.
16
Той сказав: я не можу повернутися з тобою і піти до тебе; не буду їсти хліба і не буду пити в тебе води в цьому місці,
17
бо словом Гос­поднім сказано мені: «не їж хліба і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
18
І сказав він йому: і я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: «поверни його до себе в дім; нехай поїсть він хліба і нап’ється води». — Він сказав неправду йому.
19
І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напив­ся води.
20
Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його.
21
І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: так говорить Господь: за те, що ти не підкорився вустам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь Бог твій,
22
але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх.
23
Після того, як той поїв хліба і напився, він осідлав осла для пророка, якого він повернув.
24
І вирушив той. І зустрів його на дорозі лев і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі; осел же стояв біля нього, і лев стояв біля тіла.
25
І ось, люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стоїть біля тіла, і пішли і розповіли в місті,­ в якому жив пророк-старець.
26
Пророк, який повернув його з дороги, почувши це, сказав: це той чоловік Божий, який не підкорився вустам Господа; Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він прорік йому.
27
І сказав синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали вони.
28
Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі; осел же і лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла.
29
І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у місто своє, щоб оплакати і поховати його.
30
І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: жаль, брате мій!
31
Після поховання його він сказав синам своїм: коли я помру, поховаєте мене в гроб­ниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кіст­ки мої;
32
бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Вефилі і про всі капища на висотах, у містах самарійських.
33
І після цієї події Ієровоам не зійшов зі своєї поганої дороги,­ але продовжував ставити з народу священиків висот; хто хотів, того він посвячував, і той ставав священиком висот.
34
Це вело дім Ієровоамів до гріха і до загибелі і до знищення його з лиця землі.











1 Царів 13:1

1 Царів 13:2

1 Царів 13:3

1 Царів 13:4

1 Царів 13:5

1 Царів 13:6

1 Царів 13:7

1 Царів 13:8

1 Царів 13:9

1 Царів 13:10

1 Царів 13:11

1 Царів 13:12

1 Царів 13:13

1 Царів 13:14

1 Царів 13:15

1 Царів 13:16

1 Царів 13:17

1 Царів 13:18

1 Царів 13:19

1 Царів 13:20

1 Царів 13:21

1 Царів 13:22

1 Царів 13:23

1 Царів 13:24

1 Царів 13:25

1 Царів 13:26

1 Царів 13:27

1 Царів 13:28

1 Царів 13:29

1 Царів 13:30

1 Царів 13:31

1 Царів 13:32

1 Царів 13:33

1 Царів 13:34







1 Царів 1 / 1Ца 1

1 Царів 2 / 1Ца 2

1 Царів 3 / 1Ца 3

1 Царів 4 / 1Ца 4

1 Царів 5 / 1Ца 5

1 Царів 6 / 1Ца 6

1 Царів 7 / 1Ца 7

1 Царів 8 / 1Ца 8

1 Царів 9 / 1Ца 9

1 Царів 10 / 1Ца 10

1 Царів 11 / 1Ца 11

1 Царів 12 / 1Ца 12

1 Царів 13 / 1Ца 13

1 Царів 14 / 1Ца 14

1 Царів 15 / 1Ца 15

1 Царів 16 / 1Ца 16

1 Царів 17 / 1Ца 17

1 Царів 18 / 1Ца 18

1 Царів 19 / 1Ца 19

1 Царів 20 / 1Ца 20

1 Царів 21 / 1Ца 21

1 Царів 22 / 1Ца 22