Instagram
English
A A A A A
Українська Біблія 2004
Буття 39
1
Йосиф же відведений був до Єгипту, і купив його з рук ізмаїльтян, які привели його туди, єгиптянин Потифар, царедворець фараонів, начальник охоронців.
2
І був Господь з Йосифом: він був успішним у справах і жив у домі господаря свого, єгиптянина.
3
І побачив господар його, що Господь з ним і що в усьому, що він робить, Господь у руках його дає успіх.
4
І здобув Йосиф благовоління в очах його і служив йому. І він поставив його над домом своїм, і все, що мав, віддав до рук його.
5
І з того часу, як він поставив його над домом своїм і над усім, що мав, Господь благословив дім єгиптянина заради Йосифа, і було благословення Господнє на всьому, що мав він у домі й у полі [його].
6
І залишив він усе, що мав, у руках Йосифа і не знав він при ньому нічого, крім хліба, який він їв. Йосиф же був красивий станом і красивий лицем.
7
І звернула погляди на Йосифа дружина господаря його і сказала: спи зі мною.
8
Але він відмовився і сказав дружині господаря свого: ось, господар мій не знає при мені нічого в домі, і все, що має, віддав у мої руки;
9
немає більшого за мене в домі цьому; і він не заборонив мені нічого, крім тебе, тому що ти дружина його; як же зроблю я це велике зло і згрішу перед Богом?
10
Коли вона щодня так говорила Йосифу, а він не слухав її, щоб спати з нею і бути з нею,
11
трапилося в один день, що він увійшов у дім робити справу свою, а нікого із домашніх тут у домі не було;
12
вона схопила його за одяг його і сказала: лягай зі мною. Але він, залишивши одежу свою в руках її, побіг і вибіг геть.
13
Вона ж, побачивши, що він залишив одяг свій у руках її і побіг геть,
14
покликала домашніх своїх і сказала їм так: подивіться, він привів до нас єврея насміхатися над нами. Він прийшов до мене, щоб лягти зі мною, але я закричала гучним голосом,
15
і він, почувши, що я здійняла крик і закричала, залишив у мене одяг свій, і побіг, і вибіг геть.
16
І залишила одежу його у себе до приходу господаря його в дім свій.
17
І переказала йому ті самі слова, говорячи: раб єврей, якого ти привів до нас, приходив до мене насміятися наді мною [і говорив мені: ляжу я з тобою],
18
але, коли [почув, що] я підняла крик і закричала, він залишив у мене одяг свій і втік геть.
19
Коли господар його почув слова дружини своєї, які вона сказала йому, говорячи: так вчинив зі мною раб твій, то спалахнув гнівом;
20
і взяв Йосифа господар його і віддав його у в’яз­ницю, де утримувалися в’язні царя. І був він там у в’язниці.
21
І Господь був з Йосифом, і простягнув до нього милість, і дарував йому благовоління в очах начальника в’язниці.
22
І віддав начальник в’язниці в руки Йосифові усіх в’язнів, що перебували у в’язниці, і в усьому, що вони там не робили б, він був розпорядником.
23
Начальник в’язниці і не дивився ні за чим, що було у нього в руках, тому що Господь був з Йосифом, і в усьому, що він робив, Господь давав успіх.
Буття 39:1
Буття 39:2
Буття 39:3
Буття 39:4
Буття 39:5
Буття 39:6
Буття 39:7
Буття 39:8
Буття 39:9
Буття 39:10
Буття 39:11
Буття 39:12
Буття 39:13
Буття 39:14
Буття 39:15
Буття 39:16
Буття 39:17
Буття 39:18
Буття 39:19
Буття 39:20
Буття 39:21
Буття 39:22
Буття 39:23
Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50