A A A A A
Українська Біблія Куліша та Пулюя

Луки 19

1
І вийшовши проходив через Ерихон.
2
І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3
І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
4
І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
5
І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
6
І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
7
І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8
Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9
Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10
прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11
Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12
Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13
Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14
Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15
І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
16
Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17
І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18
І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19
Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20
Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21
боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22
Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23
а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24
І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25
(І казали йому: Пане, має десять мин.)
26
Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27
А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28
І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29
І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30
глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31
І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32
Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33
Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34
Вони ж сказали: Господеві його треба.
35
І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36
Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37
Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38
говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39
А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40
І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41
І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42
глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43
Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44
І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45
І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46
глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47
І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48
І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
Луки 19:1
Луки 19:2
Луки 19:3
Луки 19:4
Луки 19:5
Луки 19:6
Луки 19:7
Луки 19:8
Луки 19:9
Луки 19:10
Луки 19:11
Луки 19:12
Луки 19:13
Луки 19:14
Луки 19:15
Луки 19:16
Луки 19:17
Луки 19:18
Луки 19:19
Луки 19:20
Луки 19:21
Луки 19:22
Луки 19:23
Луки 19:24
Луки 19:25
Луки 19:26
Луки 19:27
Луки 19:28
Луки 19:29
Луки 19:30
Луки 19:31
Луки 19:32
Луки 19:33
Луки 19:34
Луки 19:35
Луки 19:36
Луки 19:37
Луки 19:38
Луки 19:39
Луки 19:40
Луки 19:41
Луки 19:42
Луки 19:43
Луки 19:44
Луки 19:45
Луки 19:46
Луки 19:47
Луки 19:48
Луки 1 / Luuk 1
Луки 2 / Luuk 2
Луки 3 / Luuk 3
Луки 4 / Luuk 4
Луки 5 / Luuk 5
Луки 6 / Luuk 6
Луки 7 / Luuk 7
Луки 8 / Luuk 8
Луки 9 / Luuk 9
Луки 10 / Luuk 10
Луки 11 / Luuk 11
Луки 12 / Luuk 12
Луки 13 / Luuk 13
Луки 14 / Luuk 14
Луки 15 / Luuk 15
Луки 16 / Luuk 16
Луки 17 / Luuk 17
Луки 18 / Luuk 18
Луки 19 / Luuk 19
Луки 20 / Luuk 20
Луки 21 / Luuk 21
Луки 22 / Luuk 22
Луки 23 / Luuk 23
Луки 24 / Luuk 24