A A A A A
Українська Біблія Куліша та Пулюя

Приповісті 8

1
Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
2
Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
3
Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
4
Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
5
Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі - розуму!
6
Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
7
Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, - гидота устам моїм.
8
Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
9
Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
10
Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
11
Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
12
Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
13
Страх Господень - значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
14
В мене рада й правда, я - розум, у мене сила.
15
Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
16
Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
17
Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
18
І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
19
Плоди мої лучші золота - золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
20
Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,
21
Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
22
Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
23
Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
24
Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
25
Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
26
Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
27
Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
28
Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
29
Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, -
30
Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
31
Веселячись на земному крузї його, радість же моя була - дїти людські.
32
Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
33
Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
34
Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
35
Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;
36
Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.
Приповісті 8:1
Приповісті 8:2
Приповісті 8:3
Приповісті 8:4
Приповісті 8:5
Приповісті 8:6
Приповісті 8:7
Приповісті 8:8
Приповісті 8:9
Приповісті 8:10
Приповісті 8:11
Приповісті 8:12
Приповісті 8:13
Приповісті 8:14
Приповісті 8:15
Приповісті 8:16
Приповісті 8:17
Приповісті 8:18
Приповісті 8:19
Приповісті 8:20
Приповісті 8:21
Приповісті 8:22
Приповісті 8:23
Приповісті 8:24
Приповісті 8:25
Приповісті 8:26
Приповісті 8:27
Приповісті 8:28
Приповісті 8:29
Приповісті 8:30
Приповісті 8:31
Приповісті 8:32
Приповісті 8:33
Приповісті 8:34
Приповісті 8:35
Приповісті 8:36
Приповісті 1 / При 1
Приповісті 2 / При 2
Приповісті 3 / При 3
Приповісті 4 / При 4
Приповісті 5 / При 5
Приповісті 6 / При 6
Приповісті 7 / При 7
Приповісті 8 / При 8
Приповісті 9 / При 9
Приповісті 10 / При 10
Приповісті 11 / При 11
Приповісті 12 / При 12
Приповісті 13 / При 13
Приповісті 14 / При 14
Приповісті 15 / При 15
Приповісті 16 / При 16
Приповісті 17 / При 17
Приповісті 18 / При 18
Приповісті 19 / При 19
Приповісті 20 / При 20
Приповісті 21 / При 21
Приповісті 22 / При 22
Приповісті 23 / При 23
Приповісті 24 / При 24
Приповісті 25 / При 25
Приповісті 26 / При 26
Приповісті 27 / При 27
Приповісті 28 / При 28
Приповісті 29 / При 29
Приповісті 30 / При 30
Приповісті 31 / При 31