1 |
І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок. |
2 |
І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку. |
3 |
І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм. |
4 |
А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем. |
5 |
І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук. |
6 |
І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив. |
7 |
І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах. |
8 |
А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед. |
9 |
І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева. |
10 |
І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки. |
11 |
І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним. |
12 |
І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. |
13 |
А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її. |
14 |
І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні. |
15 |
І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні? |
16 |
І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі? |
17 |
А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу. |
18 |
І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї. |
19 |
І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого. |
20 |
А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.
|
Ukrainian Bible 1962 |
Public Domain: 1962 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Суддів 14:1 |
Суддів 14:2 |
Суддів 14:3 |
Суддів 14:4 |
Суддів 14:5 |
Суддів 14:6 |
Суддів 14:7 |
Суддів 14:8 |
Суддів 14:9 |
Суддів 14:10 |
Суддів 14:11 |
Суддів 14:12 |
Суддів 14:13 |
Суддів 14:14 |
Суддів 14:15 |
Суддів 14:16 |
Суддів 14:17 |
Суддів 14:18 |
Суддів 14:19 |
Суддів 14:20 |
|
|
|
|
|
|
Суддів 1 / Суд 1 |
Суддів 2 / Суд 2 |
Суддів 3 / Суд 3 |
Суддів 4 / Суд 4 |
Суддів 5 / Суд 5 |
Суддів 6 / Суд 6 |
Суддів 7 / Суд 7 |
Суддів 8 / Суд 8 |
Суддів 9 / Суд 9 |
Суддів 10 / Суд 10 |
Суддів 11 / Суд 11 |
Суддів 12 / Суд 12 |
Суддів 13 / Суд 13 |
Суддів 14 / Суд 14 |
Суддів 15 / Суд 15 |
Суддів 16 / Суд 16 |
Суддів 17 / Суд 17 |
Суддів 18 / Суд 18 |
Суддів 19 / Суд 19 |
Суддів 20 / Суд 20 |
Суддів 21 / Суд 21 |