English
A A A A A
×

Українська Біблія 1962

Марк 5

1
І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.
2
І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.
3
Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,
4
бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.
5
І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...
6
А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,
7
і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!
8
Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!
9
І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.
10
І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
11
Пасся ж там на горі гурт великий свиней.
12
І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.
13
І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...
14
А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.
15
І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...
16
Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.
17
І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.
18
А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
19
Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
20
І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
21
І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
22
І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
23
і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
24
І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
25
А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
26
що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
27
як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
28
Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
29
І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
30
І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
31
І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
32
А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
33
І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
34
А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
35
Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
36
А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
37
І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
38
І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
39
А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
40
І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
41
І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
42
І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
43
А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.
Марк 5:1
Марк 5:2
Марк 5:3
Марк 5:4
Марк 5:5
Марк 5:6
Марк 5:7
Марк 5:8
Марк 5:9
Марк 5:10
Марк 5:11
Марк 5:12
Марк 5:13
Марк 5:14
Марк 5:15
Марк 5:16
Марк 5:17
Марк 5:18
Марк 5:19
Марк 5:20
Марк 5:21
Марк 5:22
Марк 5:23
Марк 5:24
Марк 5:25
Марк 5:26
Марк 5:27
Марк 5:28
Марк 5:29
Марк 5:30
Марк 5:31
Марк 5:32
Марк 5:33
Марк 5:34
Марк 5:35
Марк 5:36
Марк 5:37
Марк 5:38
Марк 5:39
Марк 5:40
Марк 5:41
Марк 5:42
Марк 5:43
Марк 1 / Марк 1
Марк 2 / Марк 2
Марк 3 / Марк 3
Марк 4 / Марк 4
Марк 5 / Марк 5
Марк 6 / Марк 6
Марк 7 / Марк 7
Марк 8 / Марк 8
Марк 9 / Марк 9
Марк 10 / Марк 10
Марк 11 / Марк 11
Марк 12 / Марк 12
Марк 13 / Марк 13
Марк 14 / Марк 14
Марк 15 / Марк 15
Марк 16 / Марк 16