A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 1962

Числа 30



1
(30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
2
(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
3
(30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
4
(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
5
(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
6
(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
7
(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.
8
(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
9
(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.
10
(30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
11
(30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.
12
(30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.
13
(30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.
14
(30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
15
(30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
16
(30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.











Числа 30:1

Числа 30:2

Числа 30:3

Числа 30:4

Числа 30:5

Числа 30:6

Числа 30:7

Числа 30:8

Числа 30:9

Числа 30:10

Числа 30:11

Числа 30:12

Числа 30:13

Числа 30:14

Числа 30:15

Числа 30:16







Числа 1 / Чис 1

Числа 2 / Чис 2

Числа 3 / Чис 3

Числа 4 / Чис 4

Числа 5 / Чис 5

Числа 6 / Чис 6

Числа 7 / Чис 7

Числа 8 / Чис 8

Числа 9 / Чис 9

Числа 10 / Чис 10

Числа 11 / Чис 11

Числа 12 / Чис 12

Числа 13 / Чис 13

Числа 14 / Чис 14

Числа 15 / Чис 15

Числа 16 / Чис 16

Числа 17 / Чис 17

Числа 18 / Чис 18

Числа 19 / Чис 19

Числа 20 / Чис 20

Числа 21 / Чис 21

Числа 22 / Чис 22

Числа 23 / Чис 23

Числа 24 / Чис 24

Числа 25 / Чис 25

Числа 26 / Чис 26

Числа 27 / Чис 27

Числа 28 / Чис 28

Числа 29 / Чис 29

Числа 30 / Чис 30

Числа 31 / Чис 31

Числа 32 / Чис 32

Числа 33 / Чис 33

Числа 34 / Чис 34

Числа 35 / Чис 35

Числа 36 / Чис 36