| 1 |
| Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів. |
| 2 |
| Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота! |
| 3 |
| Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють. |
| 4 |
| Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо! |
| 5 |
| Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити! |
| 6 |
| Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування... |
| 7 |
| Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться. |
| 8 |
| І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя... |
| 9 |
| Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї! |
| 10 |
| Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм... |
| 11 |
| І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу! |
| 12 |
| Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота. |
| 13 |
| Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його... |
| 14 |
| І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме. |
| 15 |
| Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча... |
| 16 |
| А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять! |
| 17 |
| Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього, |
| 18 |
| і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости... |
| 19 |
| І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! |
| 20 |
| Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою... |
| 21 |
| Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть... |
| 22 |
І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!
|
| Ukrainian Bible 1962 |
| Public Domain: 1962 |