A A A A A
×

Українська Біблія 1962

2 Царів 6

1
І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.
2
Ходім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.
3
І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду.
4
І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.
5
І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!
6
І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...
7
І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...
8
Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.
9
А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!
10
І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.
11
І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?
12
І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти говориш у спальні своїй!...
13
А він відказав: Ідіть, і подивіться, де він, і я пошлю й візьму його! І донесено йому, кажучи: Ось він у Дотані!
14
І послав він туди коні, і колесниці та військо. І прийшли вони вночі й оточили те місто.
15
А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?
16
А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.
17
І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...
18
І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...
19
І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.
20
І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!...
21
І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?
22
А той відказав: Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана.
23
І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.
24
І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій табір, і він зійшов і обліг Самарію.
25
І був великий голод у Самарії. І ось ті облягали їх, а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного помету п'ять шеклів срібла.
26
І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!
27
А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі? Чи з току, або з чавила?
28
І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо взавтра.
29
І зварили ми мого сина та й з'їли його... І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.
30
І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду!
31
І він сказав: Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позостанеться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!
32
А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старших: Чи ви бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Глядіть, як прийде цей посол, то замкніть двері, і притиснете його в дверях. Ось і шарудіння ніг пана його за ним.
33
Ще він говорив із ними, аж ось приходить до нього посланець. І він сказав: Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?
2 Царів 6:1
2 Царів 6:2
2 Царів 6:3
2 Царів 6:4
2 Царів 6:5
2 Царів 6:6
2 Царів 6:7
2 Царів 6:8
2 Царів 6:9
2 Царів 6:10
2 Царів 6:11
2 Царів 6:12
2 Царів 6:13
2 Царів 6:14
2 Царів 6:15
2 Царів 6:16
2 Царів 6:17
2 Царів 6:18
2 Царів 6:19
2 Царів 6:20
2 Царів 6:21
2 Царів 6:22
2 Царів 6:23
2 Царів 6:24
2 Царів 6:25
2 Царів 6:26
2 Царів 6:27
2 Царів 6:28
2 Царів 6:29
2 Царів 6:30
2 Царів 6:31
2 Царів 6:32
2 Царів 6:33
2 Царів 1 / 2Ца 1
2 Царів 2 / 2Ца 2
2 Царів 3 / 2Ца 3
2 Царів 4 / 2Ца 4
2 Царів 5 / 2Ца 5
2 Царів 6 / 2Ца 6
2 Царів 7 / 2Ца 7
2 Царів 8 / 2Ца 8
2 Царів 9 / 2Ца 9
2 Царів 10 / 2Ца 10
2 Царів 11 / 2Ца 11
2 Царів 12 / 2Ца 12
2 Царів 13 / 2Ца 13
2 Царів 14 / 2Ца 14
2 Царів 15 / 2Ца 15
2 Царів 16 / 2Ца 16
2 Царів 17 / 2Ца 17
2 Царів 18 / 2Ца 18
2 Царів 19 / 2Ца 19
2 Царів 20 / 2Ца 20
2 Царів 21 / 2Ца 21
2 Царів 22 / 2Ца 22
2 Царів 23 / 2Ца 23
2 Царів 24 / 2Ца 24
2 Царів 25 / 2Ца 25