A A A A A
×

Українська Біблія 1962

Буття 8

1
І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
2
І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
3
І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.
4
А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
5
І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
6
І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
7
І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
8
І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
9
Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
10
І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
11
І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
12
І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
13
І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
14
А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
15
І промовив Ноєві Господь, кажучи:
16
Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
17
Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
18
І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
19
Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
20
І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
21
І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
22
Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!
Буття 8:1
Буття 8:2
Буття 8:3
Буття 8:4
Буття 8:5
Буття 8:6
Буття 8:7
Буття 8:8
Буття 8:9
Буття 8:10
Буття 8:11
Буття 8:12
Буття 8:13
Буття 8:14
Буття 8:15
Буття 8:16
Буття 8:17
Буття 8:18
Буття 8:19
Буття 8:20
Буття 8:21
Буття 8:22
Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50