A A A A A
Facebook Instagram Twitter
Українська Біблія 1962

Буття 24



1
А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.
2
І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,
3
і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
4
Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.
5
І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?
6
І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!
7
Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!
8
А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.
9
І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.
10
І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
11
І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
12
та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!
13
Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.
14
І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.
15
І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.
16
А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.
17
І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!
18
А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.
19
А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.
20
І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
21
А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?
22
І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,
23
та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?
24
Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.
25
І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.
26
І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
27
та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.
28
І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.
29
А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.
30
І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,
31
і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.
32
І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
33
І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!
34
І той став говорити: Я раб Авраамів.
35
А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.
36
А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.
37
І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.
38
Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.
39
І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?
40
І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
41
Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.
42
І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!
43
Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,
44
вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.
45
І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
46
І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
47
А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
48
І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
49
А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.
50
І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
51
Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.
52
І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.
53
І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
54
І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.
55
І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.
56
І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.
57
А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.
58
І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.
59
І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
60
І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.
61
І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.
62
А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
63
І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.
64
І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.
65
І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.
66
І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
67
І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.











Буття 24:1
Буття 24:2
Буття 24:3
Буття 24:4
Буття 24:5
Буття 24:6
Буття 24:7
Буття 24:8
Буття 24:9
Буття 24:10
Буття 24:11
Буття 24:12
Буття 24:13
Буття 24:14
Буття 24:15
Буття 24:16
Буття 24:17
Буття 24:18
Буття 24:19
Буття 24:20
Буття 24:21
Буття 24:22
Буття 24:23
Буття 24:24
Буття 24:25
Буття 24:26
Буття 24:27
Буття 24:28
Буття 24:29
Буття 24:30
Буття 24:31
Буття 24:32
Буття 24:33
Буття 24:34
Буття 24:35
Буття 24:36
Буття 24:37
Буття 24:38
Буття 24:39
Буття 24:40
Буття 24:41
Буття 24:42
Буття 24:43
Буття 24:44
Буття 24:45
Буття 24:46
Буття 24:47
Буття 24:48
Буття 24:49
Буття 24:50
Буття 24:51
Буття 24:52
Буття 24:53
Буття 24:54
Буття 24:55
Буття 24:56
Буття 24:57
Буття 24:58
Буття 24:59
Буття 24:60
Буття 24:61
Буття 24:62
Буття 24:63
Буття 24:64
Буття 24:65
Буття 24:66
Буття 24:67






Буття 1 / Бут 1
Буття 2 / Бут 2
Буття 3 / Бут 3
Буття 4 / Бут 4
Буття 5 / Бут 5
Буття 6 / Бут 6
Буття 7 / Бут 7
Буття 8 / Бут 8
Буття 9 / Бут 9
Буття 10 / Бут 10
Буття 11 / Бут 11
Буття 12 / Бут 12
Буття 13 / Бут 13
Буття 14 / Бут 14
Буття 15 / Бут 15
Буття 16 / Бут 16
Буття 17 / Бут 17
Буття 18 / Бут 18
Буття 19 / Бут 19
Буття 20 / Бут 20
Буття 21 / Бут 21
Буття 22 / Бут 22
Буття 23 / Бут 23
Буття 24 / Бут 24
Буття 25 / Бут 25
Буття 26 / Бут 26
Буття 27 / Бут 27
Буття 28 / Бут 28
Буття 29 / Бут 29
Буття 30 / Бут 30
Буття 31 / Бут 31
Буття 32 / Бут 32
Буття 33 / Бут 33
Буття 34 / Бут 34
Буття 35 / Бут 35
Буття 36 / Бут 36
Буття 37 / Бут 37
Буття 38 / Бут 38
Буття 39 / Бут 39
Буття 40 / Бут 40
Буття 41 / Бут 41
Буття 42 / Бут 42
Буття 43 / Бут 43
Буття 44 / Бут 44
Буття 45 / Бут 45
Буття 46 / Бут 46
Буття 47 / Бут 47
Буття 48 / Бут 48
Буття 49 / Бут 49
Буття 50 / Бут 50