Instagram
English
A A A A A
Ісая 3:1-26
1. Ось Владика, Господь сил, забере з Єрусалиму і з Юди підпору й підтримку, усяку підпору хліба й усяку підпору води;
2. хороброго і воїна, суддю і пророка, ворожбита й старця,
3. п'ятдесятника і знатного, дорадника, заклинача й чародія.
4. Я дам їм хлопців за князів, і діти пануватимуть над ними.
5. Один одного в народі утискатиме, кожен свого сусіда; хлопець устане на старого, нікчема - на знатного.
6. Брат брата хапатиме в домі свого батька: «В тебе є плащ, будь над нами князем! Нехай оця руїна буде під рукою в тебе!»
7. А він того дня відкаже: «Я не вмію гоїти ран, і в хаті у мене нема ні хліба, ні плаща. Не робіть мене князем над народом!»
8. Ось захитається Єрусалим і впаде Юда, бо язик їхній і діла їхні -проти Господа, і вони зневажають величний зір його.
9. Вираз їхнього обличчя проти них свідчить; вони явно, як Содом, про свій гріх розповідають, вони його не криють. Горе їм! Бо самі на себе зло накликають.
10. Скажіте: Щасливий праведник, бо він споживатиме плоди своїх учинків!
11. Горе ж беззаконникові, лихо на нього! Бо за діла рук його буде йому й відплата.
12. Недоросток гнобить мій народ; жінки ним правлять. Народе мій! Правителі твої на манівці тебе зводять, руйнують дорогу, якою ти простуєш.
13. Господь устає на суд, стоїть, щоб судити народ свій.
14. Господь виступає на суд проти старших свого народу та його князів: «Ви спустошили виноградник; загарбане в бідного - по хатах ваших.
15. Яким правом тиснете ви народ мій і топчете вбогих?» - вирок Владики, Господа сил.
16. Господь промовив: «За те, що дочки сіонські горді, що ходять, витягнувши шию, і принаджують очима, ходять дрібненькою ходою і побрязкують на ногах обідцями,
17. Господь покриє пархами тім'я дочок сіонських і відкриє наготу їхню.»
18. Того дня Господь відійме їхню оздобу: обідці на ногах, сонечка, півмісяці,
19. ковтки, обручки й намітки,
20. вінці й ланцюжки та пояси, посудинки на пахощі, амулети,
21. персні й каблучки до носа,
22. дорогоцінні шати й плащі, шалі й гаманці,
23. дзеркальця і сорочки з сатину, турбани й плащики.
24. І буде: замість пахощів - гнилизна, замість пояса - мотузка, замість завитого волосся - пліш, замість широкого плаща - мішок, тавро - замість краси.
25. Мужі твої від меча поляжуть, хоробрі твої - у битві.
26. Зідхати й плакати будуть ворота; пограбована ти на землі сидітимеш.

Ісая 4:1-6
1. І вхопиться на той час сім жінок одного чоловіка і скажуть: «Свій хліб ми будем їсти і свою одежу будемо носити, аби тільки нам можна твоїм ім'ям зватись; - зніми з нас ганьбу нашу!»
2. В той день пагін Господній буде в красі й у честі, і плід землі - в величі й славі для тих, що в Ізраїлі зосталися цілі.
3. Хто зостанеться в Сіоні й лишиться в Єрусалимі, буде зватися святим, - кожен записаний для життя в Єрусалимі.
4. Коли Господь обмиє бруд дочок сіонських і очистить Єрусалим від крови, що посеред нього, духом суду й духом руйнування,
5. тоді він прийде й опочине над усяким місцем на горі сіонській і над її зборами, як хмара в день, як дим і як світло палаючого вогню у ночі. Бо слава Господня буде над усім, мов захист,
6. мов намет, щоб за дня давати тінь від спеки, мов притулок та сховок від дощу й бурі.

Псалми 105:7-22
7. Він Господь, Бог наш; суди його - на всю землю.
8. Він вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
9. союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
10. що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
11. кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.»
12. Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
13. і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, -
14. не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
15. «Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
16. Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
17. Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
18. У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
19. аж поки не здійснилось його слово, -випробував його глагол Господній.
20. Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
21. Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
22. щоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.

Приповісті 24:26-27
26. Той в уста цілує, | хто щирим словом відповідає.
27. Упорай діла твої зовнішні, | і підготуй своє поле, | а вже потім будуй собі хату!

1 Коринфян 15:1-28
1. Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4. що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5. що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;
6. опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7. Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.
8. А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
9. бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11. Чи то я, отже, чи то вони, - так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12. Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13. Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших;
18. отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.
20. Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21. Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23. І кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу.
24. Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25. Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26. Знищений буде останній ворог - смерть;
27. бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28. Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.