A A A A A
Error:
BookNum: 23 Chapter: 42 VerseStart: 25 VerseShouldHave: 24
Біблія протягом одного року
Вересень 25

Ісая 41:1-29
1. Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, - станьмо на суд разом!
2. Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому.
3. Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги.
4. Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, - я Господь, я перший, я і з останніми той самий.
5. Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять.
6. Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!»
7. Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось.
8. Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга!
9. Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, - я тебе вибрав, я тебе не відкинув.
10. Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю.
11. Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять.
12. Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе.
13. Бо я - Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю.
14. Не бійся, Якове, мій черв'ячку, - слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, - слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.
15. Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову.
16. Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся.
17. Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину.
18. На лисих горах я відкрию ріки, серед долин - джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю - водяними ручаями.
19. Я засаджу пустиню кедром, акацією, афиною та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом,
20. щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізраїля витворив те.
21. Появіть вашу справу, каже Господь, подайте ваші докази, каже цар Якова.
22. Нехай приведуть і нехай покажуть нам, що має наступити! Яке було минуле, звістіть нам, щоб ми до нього придивились і впевнились, що воно здійснилось, або яке буде майбутнє, скажіть нам!
23. Оповістіть, що станеться пізніше, щоб ми знали, що ви боги! Зробіть принаймні щонебудь, щоб усі ми здивовані дивились!
24. Та ви - ніщо, й робота ваша не варта нічого; осоружний - той, хто вас вибирає.
25. Я розбудив його з півночі, і він прийшов, зі сходу сонця - того, хто призиває моє ім'я. Він топче можних, як болото, і як гончар місить глину.
26. Хто те звістив спочатку, щоб ми знали? Заздалегідь, щоб ми могли сказати: «Це правда?» Ніхто нічого не звістив, ані не оголосив, ніхто не чув слів ваших.
27. Я перший звістив про те Сіон, послав у Єрусалим звістовника доброї новини.
28. Я розглядавсь, та не було нікого; і не було порадника між ними, щоб їх спитати, і щоб відповіли.
29. Усі вони - марнота, робота їх - надармо, порожній вітер - їхні божища литі.

Ісая 42:1-25
1. Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду.
2. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути.
3. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду.
4. Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки.
5. Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять:
6. «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам,
7. щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві.
8. Я - Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам.
9. Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.»
10. Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці!
11. Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають!
12. Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять!
13. Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає.
14. Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко.
15. Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера.
16. Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги - на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу.
17. Вони повернуться назад, окриті великим соромом, вони, що на кумирів уповали та до бовванів казали: Ви боги наші!
18. Слухайте, глухі! Глядіть, сліпі, дивіться! 19. А хто сліпий, як не слуга мій і хто глухий, як не посланець мій якого я посилаю? Хто такий сліпий як друг мій, глухий, як раб Господній?
19. Багато бачив ти, та не зауважив; ти відкрив вуха, але не чув нічого.
20. Господь зволив, заради своєї правди, звеличити й прославити закон свій.
21. Та це народ пограбований, обдертий; усіх їх кинуто в печери, заховано в темницях. Їх грабують, а визволителя немає; їх обдирають, а нікому сказати: Віддай!
22. А хто з-поміж вас це чує, вважає та міркує, що з того буде?
23. Хто видав Якова на грабунок, Ізраїля - дряпіжникам? Хіба ж то не Господь, що проти нього ми згрішили, його дорогами ходити не хотіли, не слухали його закону?
24. Тому й вилив на нього обурення свого гніву і лють війни. Вона палала кругом нього, та йому ні гадки; вона його палила, та йому байдуже.
25. Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!

Псалми 109:26-31
26. Щоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив.
27. Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
28. Противників моїх хай поб'є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
29. Я буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
30. Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.
31. Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, | те на дурного ломака.

Приповісті 26:3-4
3. Не відповідай дурному за його глупотою, | щоб і сам ти не став схожий на нього.
4. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?

Галатів 3:1-29
1. Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?
2. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?
3. Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!
4. Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?
5. Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,
6. - тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.
7. Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”
8. Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.
9. Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”
10. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”
11. Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.
12. Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -
13. щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.
14. Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.
15. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!
16. Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.
17. Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.
18. А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.
19. Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.
20. То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання.
21. Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.
22. Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,
23. так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.
24. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.
25. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.
26. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.
27. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.
28. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.